Мне нужно ооочень быстро Українська література. 7 клас.
Контрольна робота «В.Симоненко, М.Павленко, Л.Пономаренко»
Варiант 2
1. Любов Пономаренко народилася:
A) на Сумщині;
Б) на Полтавщині;
В) на Чернігівщині;
Г) на Львівщині.
2. У поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани» автор звертається:
А) до Колумба й Магеллана;
Б) до людей, сповнених ентузіазму та оптимізму;
В) до студентів, які щойно закінчили морські училища;
Г) до молодих науковців.
3. У рядку: «Танцювали лебеді в хаті на стіні»
яскраво виражений такий
художній засіб:
А) метафора;
Б) епітет;
В) персоніфікація;
Г) гіпербола.
4. Рядками з поезії «Ти знаєш, що ти — людина?»:
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої - одні - автор стверджує, що:
А) кожна людина - унікальна й неповторна за своєю суттю;
Б) закохана людина зажди ідеалізує протилежну стать;
В) для будь-якої дитини рідна ненька найкраща у світі;
Г) людина повинна цінувати природну красу.
5. Негативно
ставилися до Фрідріха («Гер переможений» та інших
німців (кілька правильних відповідей):
А) охоронці;
Б) діти;
В) жінки-вдови;
Г) українські чоловіки.
6. Через півстоліття в стіні будинку, збудованого німцями, було знайдено:
А) рукавичку, у якій знаходилася фотокартка дівчаток;
Б) скриньку із коштовностями;
В) записку від Фрідріха;
Г) хусточку, у якій була загорнута фотокартка Фрідріха.
7. Щоб позбутися гріхів і зробитися «чистим», достатньо змінити прізвище:
Так вважає персонаж твору М.Павленко «Русалонька із 7-B...»:
А) Сашко;
Б) Вадим;
В) Пустельник;
Г) Міщенко.​

Через несколько дней после окончания Лицея Пушкин был принят на службу в Коллегию иностранных дел. Вскоре, взяв отпуск, он поехал в Михайловское, имение в Псковской губернии, которое после смерти деда Пуш­кина перешло по наследству к его матери. Лето он провел там и в начале сентября вернулся в Петербург.
В те годы в Петербурге общественная жизнь била ключом. Это было время, когда в столице образовывались тайные политические общества. Критика политики правительства, резко отрицательное отношение к са­модержавию объединяли не только будущих декабристов, но и широкие круги передовой дворянской молодежи. Обострялась борьба между реакци­онной частью дворянства и защитниками свободолюбивых идей. Эта борьба захватывала и деятелей литературы. До 1818 года еще существовал «Арза­мас». В 1819 году образовалось новое литературно-политическое общество «Зеленая лампа», филиал Союза благоденствия.
Члены Союза благоденствия живо интересовались литературой, видя в ней большую общественную силу, и видели своей задачей создание граж­данской поэзии, насыщенной высоким идейным содержанием. Были и другие литературные общества, в большей или меньшей степени связанные с «Союзом благоденствия». Шли оживленные споры по вопросам лите­ратуры и в кружках, и в домах людей, интересовавшихся художественным словом и искусством.
Пушкин с головой окунулся в жизнь Петербурга. Он постоянно бывал в театре, который страстно любил, на балах, на гуляньях, принимал жи­вейшее участие в общественной и литературной жизни. Он — член «Арза­маса» и «Зеленой лампы», заводит обширные знакомства с представите­лями тайных революционных обществ, литературы и театра. Пушкин создает такие вольнолюбивые, насыщенные декабристскими идеями про­изведения как ода «Вольность» (1817), «К Чаадаеву» (1818), «Сказки» (1818), «Деревня» (1819) и эпиграммы на Александра I, Аракчеева, ми­нистра Голицына и других.Такие стихотворения распространялись в рукописном виде по всей стране, и не только среди дворян; они проникали в среду разночинной интеллигенции, грамотных крестьян, солдат.
Среди других произведений, написанных Пушкиным в это время, осо­бенно выделяется начатая еще в Лицее и оконченная весной 1820 года поэма «Руслан и Людмила». Жуковский, в то время первый поэт России, восхищенный этой поэмой, прислал Пушкину свой портрет с надписью: «Победителю-ученику от побежденного учителя».

Меггі дуже любить читати книжки а її батько Мо палітурник. Меггі називає його "книжковий лікарь". Мама Меггі загадково зникла. Вони жили собі спокійним життям аж до тієї ночі, поки незнайомець прийшов із попередженням.Наступного дня Мо став пакувати валізи, не повідомивши Мегі про причини. Вони мусять переховуватись. Але від кого батько Меггі не хотів сказати? 
 Та все ж таки таємницю Мо невдовзі було розкрито. Він, виявляється, має надзвичайний дар - втілювати в життя історії, оживлювати їхніх героїв.Чимало років назад він випадково вичитав з книжки у наш світ бездушного злочинця.  І ось тепер цей самий злодій полює на Мо та його дар.  І тепер саме від Меггі  залежить, як завершиться історія, що полонила їх усіх.