После того, как исчез Дубровский, её жизнь сильно изменилась, ведь она хотела выйти за него за муж, а не за кого-то другого. Жизнь Троекурова тоже сильно изменилась, ведь погиб его старый товарищ, в его области разбойничал Дубровский младший. Его авторитет падал на глазах у всех, а значит князь Верейский уже не так желал с ним дружить, как раньше. Именно поэтому Верейский расстался с Машей. Позже он уехал в Москву, где был вызван на Дуэль и убит. Она осталась вдовой. Отец Маши хотел продолжить обучение Маши несмотря ни на что. Он позвал англичанина, который стал учить Машу. Между ними возникла любовь, как между Машей и Дефоржем ранее. Англичанин позвал Машу на свидание, но он был азартным и проиграл большие деньги. Его поймали и свидание не удалось. Так новая любовь погасла, не успев начаться.
Відомо, що стрес є складовою частиною людського досвіду. Кожна історічна епоха має власні джерела стресу – хижаки, епідемії, війни, природні катастрофи, голод і т.д. У сучасному світі нам не потрібно полювати на диких тварин, щоб забезпечити себе харчуванням і не потрібно тікати від хижака, щоб зберегти власне життя. Однак, стрес переслідує нас всюди.
Сучасний технічний прогрес, соціальні, екологічні, політичні умови визначають відставання темпів адаптації від життєвих потреб. У зв’язку з цим підвищується напруженість механізмів центральної нервової системи і гомеостатичних констант. Коли подразники стають особливо потужними, емоційна напруженість приймає хронічний характер і в процес формування нового стану організму залучаються як коркові так і підкоркові утворення. При цьому формується синдром розумово – емоційного (нервового) напруження. Такий стан може перейти в хворобу.
Відомо, що стрес є складовою частиною людського досвіду. Кожна історічна епоха має власні джерела стресу – хижаки, епідемії, війни, природні катастрофи, голод і т.д. У сучасному світі нам не потрібно полювати на диких тварин, щоб забезпечити себе харчуванням і не потрібно тікати від хижака, щоб зберегти власне життя. Однак, стрес переслідує нас всюди.
Сучасний технічний прогрес, соціальні, екологічні, політичні умови визначають відставання темпів адаптації від життєвих потреб. У зв’язку з цим підвищується напруженість механізмів центральної нервової системи і гомеостатичних констант. Коли подразники стають особливо потужними, емоційна напруженість приймає хронічний характер і в процес формування нового стану організму залучаються як коркові так і підкоркові утворення. При цьому формується синдром розумово – емоційного (нервового) напруження. Такий стан може перейти в хворобу.