Марко Вовчок зображувала у своїх творах не життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються в людині під тиском соціальної несправедливості та особистого горя.
Але Марко Вовчок, створюючи яскраві жіночі образи, змальовує не тільки кріпачок, але й панів і панночок. Характерним образом є панночка з повісті "Інститутка". Прочитавши цю повість, я почув від свого вчителя дуже цікаве питання: "Як ти ставишся до панночки?" Спочатку я, звісно, сповнений обурення від її витівок, почав критикувати і засуджувати її, але вчасно згадав, що нема нічого однозначно доброго чи поганого, і вирішив серйозно порозмірковувати над цим питанням.
Молода панночка з'являється в повісті після повернення з навчання. Але чи навчилася вона чогось? Вона сама зневажливо і майже презирливо говорить про освіту. Вона вважає її непотрібною, бо на думці в неї тільки розваги та вдале майбутнє заміжжя. Таке ставлення до знань, які, власне, і роблять людину людиною, які формують особистість і духовність в людині, заслуговує на засудження, проте чим було зумовлене таке ставлення? По-перше, її власною вдачею. А по-друге, тим самим ладом, соціальною мораллю, згідно з якою жінці не потрібна освіта, коли вона вміє готувати, доглядати дітей і є привабливою зовні. Виходить, що панночка велику частину своїх негативних рис успадкувала з вихованням...
Жорстоке ставлення до кріпаків, її презирство до людей багато в чому, як на мене, зумовлене тим, що вона бачила навколо. Вона наслідувала поведінку тих паничів, яких бачила, яких мала собі за авторитет. Зауважу, що вона була здатна кохати, нехай почуття кохання часто змагалося в ній із бажанням вийти заміж за багатого чоловіка.
Крім того, панночка, наскільки я розумію з інших літературних творів та історії, — людина-тип, тобто таких, як вона, було багато. Навіть більшість. Виходить, несправедливе суспільство саме виховувало таких людей? У будь-якому разі, навряд чи така поведінка більшості панів була зумовлена тільки їхніми особистими вадами.
Образ панночки є насправді досить суперечливим. Безумовно, більшість її вчинків та рис заслуговують на засудження, але варто із розумінням поставитись до того, що жорстокий лад суспільства спотворював душі людей усіх верств населення, не тільки ламав життя кріпаків, але й викривлював душі панів. Бо влада, як відомо, змінює людину і часто не на краще. Тим більше — влада над людьми — несправедлива, абсолютна влада. Один з мислителів сказав, що влада спотворює людину, а абсолютна влада спотворює абсолютно...
Я дійшов висновку, що водночас і засуджую панночку, і співчуваю їй, бо навряд чи вона була щаслива, маючи такі вдачу і таке ставлення до людей. Вона також була жертвою кріпаччини і жертвою виховання, устрою, традицій. Проте це в жодному разі не знімає з неї відповідальності за її жорстокі і часто нелюдські вчинки...
Марко Вовчок зображувала у своїх творах не життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються в людині під тиском соціальної несправедливості та особистого горя.
Але Марко Вовчок, створюючи яскраві жіночі образи, змальовує не тільки кріпачок, але й панів і панночок. Характерним образом є панночка з повісті "Інститутка". Прочитавши цю повість, я почув від свого вчителя дуже цікаве питання: "Як ти ставишся до панночки?" Спочатку я, звісно, сповнений обурення від її витівок, почав критикувати і засуджувати її, але вчасно згадав, що нема нічого однозначно доброго чи поганого, і вирішив серйозно порозмірковувати над цим питанням.
Молода панночка з'являється в повісті після повернення з навчання. Але чи навчилася вона чогось? Вона сама зневажливо і майже презирливо говорить про освіту. Вона вважає її непотрібною, бо на думці в неї тільки розваги та вдале майбутнє заміжжя. Таке ставлення до знань, які, власне, і роблять людину людиною, які формують особистість і духовність в людині, заслуговує на засудження, проте чим було зумовлене таке ставлення? По-перше, її власною вдачею. А по-друге, тим самим ладом, соціальною мораллю, згідно з якою жінці не потрібна освіта, коли вона вміє готувати, доглядати дітей і є привабливою зовні. Виходить, що панночка велику частину своїх негативних рис успадкувала з вихованням...
Марко Вовчок зображувала у своїх творах не життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються в людині під тиском соціальної несправедливості та особистого горя.
Але Марко Вовчок, створюючи яскраві жіночі образи, змальовує не тільки кріпачок, але й панів і панночок. Характерним образом є панночка з повісті "Інститутка". Прочитавши цю повість, я почув від свого вчителя дуже цікаве питання: "Як ти ставишся до панночки?" Спочатку я, звісно, сповнений обурення від її витівок, почав критикувати і засуджувати її, але вчасно згадав, що нема нічого однозначно доброго чи поганого, і вирішив серйозно порозмірковувати над цим питанням.
Молода панночка з'являється в повісті після повернення з навчання. Але чи навчилася вона чогось? Вона сама зневажливо і майже презирливо говорить про освіту. Вона вважає її непотрібною, бо на думці в неї тільки розваги та вдале майбутнє заміжжя. Таке ставлення до знань, які, власне, і роблять людину людиною, які формують особистість і духовність в людині, заслуговує на засудження, проте чим було зумовлене таке ставлення? По-перше, її власною вдачею. А по-друге, тим самим ладом, соціальною мораллю, згідно з якою жінці не потрібна освіта, коли вона вміє готувати, доглядати дітей і є привабливою зовні. Виходить, що панночка велику частину своїх негативних рис успадкувала з вихованням...
Жорстоке ставлення до кріпаків, її презирство до людей багато в чому, як на мене, зумовлене тим, що вона бачила навколо. Вона наслідувала поведінку тих паничів, яких бачила, яких мала собі за авторитет. Зауважу, що вона була здатна кохати, нехай почуття кохання часто змагалося в ній із бажанням вийти заміж за багатого чоловіка.
Крім того, панночка, наскільки я розумію з інших літературних творів та історії, — людина-тип, тобто таких, як вона, було багато. Навіть більшість. Виходить, несправедливе суспільство саме виховувало таких людей? У будь-якому разі, навряд чи така поведінка більшості панів була зумовлена тільки їхніми особистими вадами.
Образ панночки є насправді досить суперечливим. Безумовно, більшість її вчинків та рис заслуговують на засудження, але варто із розумінням поставитись до того, що жорстокий лад суспільства спотворював душі людей усіх верств населення, не тільки ламав життя кріпаків, але й викривлював душі панів. Бо влада, як відомо, змінює людину і часто не на краще. Тим більше — влада над людьми — несправедлива, абсолютна влада. Один з мислителів сказав, що влада спотворює людину, а абсолютна влада спотворює абсолютно...
Я дійшов висновку, що водночас і засуджую панночку, і співчуваю їй, бо навряд чи вона була щаслива, маючи такі вдачу і таке ставлення до людей. Вона також була жертвою кріпаччини і жертвою виховання, устрою, традицій. Проте це в жодному разі не знімає з неї відповідальності за її жорстокі і часто нелюдські вчинки...
Объяснение:
Марко Вовчок зображувала у своїх творах не життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються в людині під тиском соціальної несправедливості та особистого горя.
Але Марко Вовчок, створюючи яскраві жіночі образи, змальовує не тільки кріпачок, але й панів і панночок. Характерним образом є панночка з повісті "Інститутка". Прочитавши цю повість, я почув від свого вчителя дуже цікаве питання: "Як ти ставишся до панночки?" Спочатку я, звісно, сповнений обурення від її витівок, почав критикувати і засуджувати її, але вчасно згадав, що нема нічого однозначно доброго чи поганого, і вирішив серйозно порозмірковувати над цим питанням.
Молода панночка з'являється в повісті після повернення з навчання. Але чи навчилася вона чогось? Вона сама зневажливо і майже презирливо говорить про освіту. Вона вважає її непотрібною, бо на думці в неї тільки розваги та вдале майбутнє заміжжя. Таке ставлення до знань, які, власне, і роблять людину людиною, які формують особистість і духовність в людині, заслуговує на засудження, проте чим було зумовлене таке ставлення? По-перше, її власною вдачею. А по-друге, тим самим ладом, соціальною мораллю, згідно з якою жінці не потрібна освіта, коли вона вміє готувати, доглядати дітей і є привабливою зовні. Виходить, що панночка велику частину своїх негативних рис успадкувала з вихованням...