«Щасливцем виявився якийсь Авґустус Ґлуп, і на першій сторінці вечірньої газети, яку читав пан Бакет, красувалося його велике фото. На знімку був дев'ятирічний хлопець, такий тілистий, ніби його надули велетенською помпою. З усього його тіла випиналися здоровезні обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з маленькими смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ. «Я знала, що Авґустус знайде Золотого квитка, — сказала його мати журналістам. — Він щодня з'їдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти — це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить.»
«— Яка огидна жінка, — скривилася бабуся Джозефіна.
— А хлопець який бридкий, — додала бабуня Джорджина.»
«Але Авґустус ніби оглух і не чув нічого, крім поклику свого велетенського шлунка. Він простягся долі на весь зріст, витяг шию і по-собачому сьорбав з річки шоколад.
— Авґустусе! — волала пані Ґлуп. — У тебе ж нежить, ти заразиш мільйони людей по всій країні!
— Обережно, Авґустусе! — репетував пан Ґлуп. — Ти дуже низько нахилився!
Пан Ґлуп мав цілковиту рацію. Бо раптом пролунав пронизливий вереск, а тоді — шубовсть! — Авґустус Ґлуп упав у річку і миттю зник під коричневою поверхнею. »
«— Нічого з ним не станеться, — захихотів містер Вонка.
— Він стане шоколадною помадкою! — верескнула пані Ґлуп.
Новая драма - течение в драматургии, основой которой является правдивое изображение, достоверное воспроизведение внутреннего мира героев, внимание к социально-бытовой тематике.
Объяснение:
«Новая драма» - драматургия конца XIX - начала ХХ в. в западноевропейской литературе, обозначенная мощным подъемом и радикальным характером изменений. «Новая драма» связана с именами Г. Ибсена, Дж. Б. Шоу, М. Метерлинка, Г. Гауптмана и др.
Основные черты:приближения к реальной жизни;своеобразие конфликта (невозможность решения внешнего конфликта приводит к тому, что внутренний конфликт становится центром действия); широкое использование подтекста в речи персонажей пьесы;ощущение влияния различных литературных школ и течений (особенно натурализма и символизма) обращение к античности;осознание весомой роли режиссера; разработка новых жанров (социальная драма, психологическая драма, интеллектуальная «драма идей»).
Объяснение:
«Щасливцем виявився якийсь Авґустус Ґлуп, і на першій сторінці вечірньої газети, яку читав пан Бакет, красувалося його велике фото. На знімку був дев'ятирічний хлопець, такий тілистий, ніби його надули велетенською помпою. З усього його тіла випиналися здоровезні обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з маленькими смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ. «Я знала, що Авґустус знайде Золотого квитка, — сказала його мати журналістам. — Він щодня з'їдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти — це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить.»
«— Яка огидна жінка, — скривилася бабуся Джозефіна.
— А хлопець який бридкий, — додала бабуня Джорджина.»
«Але Авґустус ніби оглух і не чув нічого, крім поклику свого велетенського шлунка. Він простягся долі на весь зріст, витяг шию і по-собачому сьорбав з річки шоколад.
— Авґустусе! — волала пані Ґлуп. — У тебе ж нежить, ти заразиш мільйони людей по всій країні!
— Обережно, Авґустусе! — репетував пан Ґлуп. — Ти дуже низько нахилився!
Пан Ґлуп мав цілковиту рацію. Бо раптом пролунав пронизливий вереск, а тоді — шубовсть! — Авґустус Ґлуп упав у річку і миттю зник під коричневою поверхнею. »
«— Нічого з ним не станеться, — захихотів містер Вонка.
— Він стане шоколадною помадкою! — верескнула пані Ґлуп.
Новая драма - течение в драматургии, основой которой является правдивое изображение, достоверное воспроизведение внутреннего мира героев, внимание к социально-бытовой тематике.
Объяснение:
«Новая драма» - драматургия конца XIX - начала ХХ в. в западноевропейской литературе, обозначенная мощным подъемом и радикальным характером изменений. «Новая драма» связана с именами Г. Ибсена, Дж. Б. Шоу, М. Метерлинка, Г. Гауптмана и др.
Основные черты:приближения к реальной жизни;своеобразие конфликта (невозможность решения внешнего конфликта приводит к тому, что внутренний конфликт становится центром действия); широкое использование подтекста в речи персонажей пьесы;ощущение влияния различных литературных школ и течений (особенно натурализма и символизма) обращение к античности;осознание весомой роли режиссера; разработка новых жанров (социальная драма, психологическая драма, интеллектуальная «драма идей»).