Твір-роздум на морально-етичну тему за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
Найзнаменитіша і найтрагічніша історія кохання - це безсумнівно трагедія Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Це історія про сварки і союз, про юнацький максималізм і людські переживання. Відомо, що англійський драматург, Вільям Шекспір, переказав у своїй художній манері історію двох закоханих, про яких існувало народне сказання в літературі Італії.
У п'єсі піднімаються традиційні для розуміння проблеми: сила любові і ненависті, батьки і діти, борг і особисті бажання. Читаючи твір, ми поринаємо у світ юнацької пристрасті, закоханості між головними героями. Їхні почуття засновані на любові з першого погляду. Буря емоцій штовхає Ромео і Джульєтту на необдумані вчинки. Діти ворогуючих кланів, Монтеккі і Капулетті, вони стоять «на краю обриву», готові розірвати будь-які сімейні узи зі своїми рідними. Чи справжнє їхнє кохання? Хочеться вірити, що саме такими мають бути справжні почуття. Мені здається, що в юному віці серця найбільше відкриті для любові, коли це почуття надихає і забарвлює світ в різнокольорові відтінки, коли хочеться дихати одним повітрям і радіти життю. Все або нічого - такий підсумок трагедії Шекспіра.
Автор, порушуючи тему ворожнечі між родинами Капулетті і Монтеккі, показує читачеві-глядачеві лише молодих людей з різних сімей, які намагаються самоствердитися за рахунок інших, адже це б випробувати кращі клинки Верони, помірятися кулаками. І тут виникає питання про силу ворожнечі між сім'ями, наскільки вона мала місце в дійсності. Мені здається, що саме юнацька незрілість і привела до сумних подій, вбивства Тибальта, а потім і трагічної загибелі Ромео і Джульєтти.
Завдяки поетичній мові трагедії «Ромео і Джульєтта» перед нами виникають і акцентуються картини моралізаторства. Людиною рухають її внутрішні принципи. Хіба не було іншого шляху для цієї пари? Чому не можна було втекти, якщо така сила їх любові, розповісти свої батькам? Тоді що сильніше: честь або кохання? Ми віримо в те, що самі собі малюємо. Ми бачимо те, що хочемо побачити. У цій трагедії юнацький максималізм якнайкраще описує й передає всю гаму почуттів ще недоспілої особистості, коли існує тільки одне правильне рішення, коли людина не шукає або не бачить інших обхідних шляхів.
Цікавою, на мій погляд, є тема влади і всевладдя в трагедії В.Шекспіра, де батьківська влада, бажання видати Джульєтту за Паріса, розуміння якогось боргу меркне перед владою Бога. Що судилося, того не минути. Навіть сам монах, порушує прийняте правило питати благословення у батьків закоханих, сам сприяє їх союзу і всіляко намагається їм до проявляючи справжній гуманізм. Таким чином, підкреслюється, що не існує ніякої земної влади, тільки Божа воля. Мораль прекрасної трагедії В.Шекспіра, на мій погляд, полягає в тому, що щирість і любов, що вірою, повинні правити світом, а не покірність старим звичаям і обмеженим громадським нормам.
Ујлиханов Шоќан Шыѕєысўлы – ќазаќтыѕ ўлы єалымы: ориенталист, тарихшы, фольклоршы, этнограф, географ, аєартушы, демократ. Шын аты-Мўхаммедханафия, јжесініѕ бала кїнінде «Шоќаным» деп еркелетіп айтуымен, «Шоќан» аталып кеткен. Туєан жері-ќазіргі Ќостанай облысындаєы Ќўсмўрын кґлініѕ жаєасы. Арєы атасы-ќазаќтыѕ ўлы ханы –Абылай, Шоќан оныѕ шґбересі. Ґз атасы Ујли де хан болєан. Ал јкесі Шыѕєыс Ќазаќстанда хандыќ жїйе жойылып, аєа сўлтандыќтыѕ енгізілуіне байланысты, аєа сўлтан лауазымын иеленген.
«Жеті жўрттыѕ тілін білуге тиісті» хан тўќымы болєандыќтан, ауыл мектебінде оќып, арабша хат таныєан Шоќан араб, шаєатай тілдерін меѕгерген. Бўдан кейін оны јкесі сол кезде Сібірдегі еѕ таѕдаулы оќу орны деп есептелінетін Омбы кадет корпусына береді. Зерек те зерделі Шоќан мўнда «екі –їш жылдан кейін-аќ ґз кластарынан єана емес, ґзінен екі жас їлкендердіѕ класындаєыларды да басып озып шыєады» (Г. Н. Потанин) .
Кадет корпусын бітіргеннен кейін Шоќан Батыс Сібір генерал-губернаторыныѕ кеѕсесінде ќалдырылады. Ол 1855 жылы Ўлы жїзді Ќоќан хандыєыныѕ ыќпалынан шыєарып, Ресейге ќосу баєытында жўмыс істеу їшін ўйымдастырылєан экспедицияєа ќатысып, Семей, Аягґз, Ќапал арќылы Іле Алатауына дейін келеді, Жоѕєар ќаќпасына, Алакґл, Тарбаєатайєа саяхат жасайды. Осы сапарында ќазаќ, ќырєыз ауыз јдебиетініѕ їлгілерін, тарихы мен этнографиясыныѕ материалдарын жинап алады. Бўл еѕбегін жоєары баєалаєан генерал Г. Х. Гасфорт оны наградаєа ўсынады, јскери лауазымы бір сатыєа жоєарылап, поручик атаєын алады. Келесі жылы М. М. Хоментовский басќарєан јскери-єылыми экспедицияєа ќатысып, ќырєыз елін жете зерттеп, Ыстыќкґл аймаєыныѕ картасын жасасады.
Шоќанныѕ Ќашќарияєа сапары єалымдыќ, аєартушылыќ саласындаєы еѕбегініѕ жаѕа белеске кґтерілуіне жол ашты. Ќоќан хандыєыныѕ Ќашќардаєы консулы јрі саяси резидентініѕ кґмегімен Ќашќардыѕ экономикалыќ саяси ќўрылымын зерттеп, бўл халыќтыѕ тарихы мен этнографиясынан кґптеген материалдар жинайды. Ќашќар сапарынан «Алты шаћардыѕ, яєни Ќытайдыѕ Нан-лу провинциясыныѕ шыєыстаєы алты ќаласыныѕ жайы» атты еѕбегі дїниеге келеді.
Шоќаннан ќалєан мўраныѕ бірі-бейнелеу ґнеріндегі зерттеулері. Бўл еѕбектер оныѕ ґнердіѕ осы саласындаєы ќазаќтыѕ тўѕєыш профессионал суретшісі болєанын дјлелдейді. Ол негізінен портрет, пейжаз жјне халыќтыѕ тўрмыс-салтын бейнелеумен айналысќан. Одан 150-дей сурет ќалєан.
Твір-роздум на морально-етичну тему за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
Найзнаменитіша і найтрагічніша історія кохання - це безсумнівно трагедія Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Це історія про сварки і союз, про юнацький максималізм і людські переживання. Відомо, що англійський драматург, Вільям Шекспір, переказав у своїй художній манері історію двох закоханих, про яких існувало народне сказання в літературі Італії.
У п'єсі піднімаються традиційні для розуміння проблеми: сила любові і ненависті, батьки і діти, борг і особисті бажання. Читаючи твір, ми поринаємо у світ юнацької пристрасті, закоханості між головними героями. Їхні почуття засновані на любові з першого погляду. Буря емоцій штовхає Ромео і Джульєтту на необдумані вчинки. Діти ворогуючих кланів, Монтеккі і Капулетті, вони стоять «на краю обриву», готові розірвати будь-які сімейні узи зі своїми рідними. Чи справжнє їхнє кохання? Хочеться вірити, що саме такими мають бути справжні почуття. Мені здається, що в юному віці серця найбільше відкриті для любові, коли це почуття надихає і забарвлює світ в різнокольорові відтінки, коли хочеться дихати одним повітрям і радіти життю. Все або нічого - такий підсумок трагедії Шекспіра.
Автор, порушуючи тему ворожнечі між родинами Капулетті і Монтеккі, показує читачеві-глядачеві лише молодих людей з різних сімей, які намагаються самоствердитися за рахунок інших, адже це б випробувати кращі клинки Верони, помірятися кулаками. І тут виникає питання про силу ворожнечі між сім'ями, наскільки вона мала місце в дійсності. Мені здається, що саме юнацька незрілість і привела до сумних подій, вбивства Тибальта, а потім і трагічної загибелі Ромео і Джульєтти.
Завдяки поетичній мові трагедії «Ромео і Джульєтта» перед нами виникають і акцентуються картини моралізаторства. Людиною рухають її внутрішні принципи. Хіба не було іншого шляху для цієї пари? Чому не можна було втекти, якщо така сила їх любові, розповісти свої батькам? Тоді що сильніше: честь або кохання? Ми віримо в те, що самі собі малюємо. Ми бачимо те, що хочемо побачити. У цій трагедії юнацький максималізм якнайкраще описує й передає всю гаму почуттів ще недоспілої особистості, коли існує тільки одне правильне рішення, коли людина не шукає або не бачить інших обхідних шляхів.
Цікавою, на мій погляд, є тема влади і всевладдя в трагедії В.Шекспіра, де батьківська влада, бажання видати Джульєтту за Паріса, розуміння якогось боргу меркне перед владою Бога. Що судилося, того не минути. Навіть сам монах, порушує прийняте правило питати благословення у батьків закоханих, сам сприяє їх союзу і всіляко намагається їм до проявляючи справжній гуманізм. Таким чином, підкреслюється, що не існує ніякої земної влади, тільки Божа воля. Мораль прекрасної трагедії В.Шекспіра, на мій погляд, полягає в тому, що щирість і любов, що вірою, повинні правити світом, а не покірність старим звичаям і обмеженим громадським нормам.
Объяснение:
Объяснение:
Ујлиханов Шоќан Шыѕєысўлы – ќазаќтыѕ ўлы єалымы: ориенталист, тарихшы, фольклоршы, этнограф, географ, аєартушы, демократ. Шын аты-Мўхаммедханафия, јжесініѕ бала кїнінде «Шоќаным» деп еркелетіп айтуымен, «Шоќан» аталып кеткен. Туєан жері-ќазіргі Ќостанай облысындаєы Ќўсмўрын кґлініѕ жаєасы. Арєы атасы-ќазаќтыѕ ўлы ханы –Абылай, Шоќан оныѕ шґбересі. Ґз атасы Ујли де хан болєан. Ал јкесі Шыѕєыс Ќазаќстанда хандыќ жїйе жойылып, аєа сўлтандыќтыѕ енгізілуіне байланысты, аєа сўлтан лауазымын иеленген.
«Жеті жўрттыѕ тілін білуге тиісті» хан тўќымы болєандыќтан, ауыл мектебінде оќып, арабша хат таныєан Шоќан араб, шаєатай тілдерін меѕгерген. Бўдан кейін оны јкесі сол кезде Сібірдегі еѕ таѕдаулы оќу орны деп есептелінетін Омбы кадет корпусына береді. Зерек те зерделі Шоќан мўнда «екі –їш жылдан кейін-аќ ґз кластарынан єана емес, ґзінен екі жас їлкендердіѕ класындаєыларды да басып озып шыєады» (Г. Н. Потанин) .
Кадет корпусын бітіргеннен кейін Шоќан Батыс Сібір генерал-губернаторыныѕ кеѕсесінде ќалдырылады. Ол 1855 жылы Ўлы жїзді Ќоќан хандыєыныѕ ыќпалынан шыєарып, Ресейге ќосу баєытында жўмыс істеу їшін ўйымдастырылєан экспедицияєа ќатысып, Семей, Аягґз, Ќапал арќылы Іле Алатауына дейін келеді, Жоѕєар ќаќпасына, Алакґл, Тарбаєатайєа саяхат жасайды. Осы сапарында ќазаќ, ќырєыз ауыз јдебиетініѕ їлгілерін, тарихы мен этнографиясыныѕ материалдарын жинап алады. Бўл еѕбегін жоєары баєалаєан генерал Г. Х. Гасфорт оны наградаєа ўсынады, јскери лауазымы бір сатыєа жоєарылап, поручик атаєын алады. Келесі жылы М. М. Хоментовский басќарєан јскери-єылыми экспедицияєа ќатысып, ќырєыз елін жете зерттеп, Ыстыќкґл аймаєыныѕ картасын жасасады.
Шоќанныѕ Ќашќарияєа сапары єалымдыќ, аєартушылыќ саласындаєы еѕбегініѕ жаѕа белеске кґтерілуіне жол ашты. Ќоќан хандыєыныѕ Ќашќардаєы консулы јрі саяси резидентініѕ кґмегімен Ќашќардыѕ экономикалыќ саяси ќўрылымын зерттеп, бўл халыќтыѕ тарихы мен этнографиясынан кґптеген материалдар жинайды. Ќашќар сапарынан «Алты шаћардыѕ, яєни Ќытайдыѕ Нан-лу провинциясыныѕ шыєыстаєы алты ќаласыныѕ жайы» атты еѕбегі дїниеге келеді.
Шоќаннан ќалєан мўраныѕ бірі-бейнелеу ґнеріндегі зерттеулері. Бўл еѕбектер оныѕ ґнердіѕ осы саласындаєы ќазаќтыѕ тўѕєыш профессионал суретшісі болєанын дјлелдейді. Ол негізінен портрет, пейжаз жјне халыќтыѕ тўрмыс-салтын бейнелеумен айналысќан. Одан 150-дей сурет ќалєан.
Науќасы меѕдегендіктен Петербургтан елге оралєан Шоќан туєан халќыныѕ екі жаќты ќанауда езілгенін кґріп, 1862 жылєы сайлауда Атбасар округыныѕ аєа сўлтаны болуєа талпынады.
Тјн ауруы мен жан ауруына шипа таба алмаєан Шоќан 1865 жылы Алтынемелде, Кґшкентоєай деген жердегі Тезек тґреніѕ ауылында ќайтыс болады.
Шоќанныѕ маѕдайына «жарќ етіп сґнген ќўйрыќты жўлдыздай» ќысќа єана єўмыр сїру жазылды. Біраќ ол аз єана єўмырында адам ќабілетініѕ єажайып мїмкіндіктерін, гуманизмніѕ биік ґресін, ўлтжандылыќтыѕ жалтаќсыз їлгісін, алєырлыќтыѕ ќайран ќаларлыќ ґнегесін барша болмысымен, наќтылы іс-јрекетімен дјлелдеп їлгерді.