Н. в. гоголь. ревизор в пяти действиях.
вопросы по четвертому действию
1.за что все чиновники взятку хлестакову?
2.как ведёт себя земляника на приеме у хлестакова?
3.что понимает хлестаков касаемо его персоны?
4.что требует городничай от чиновников?
5.как ведет себя хлестаков по отношению к дочери и жене городничего?
Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд жвавий та серйозний привертав до себе увагу.
У подорожі Дік Сенд проявив себе сміливим, впевненим та рішучим моряком. Також виявилась його щедрість, ученість, хитрість, передбачливість, обачність, спритність. Юний капітан врятував негрів з тонучого човна, навчив морської справи та зробив своїми помічниками. В Африці охороняв усіх пасажирів від небезпек, Гаріса та Негори, котрі змовилися продати негрів у рабство. Пережив біль та муки, щоб врятувати своїх друзів.
Після неймовірної подорожі юнак вирішив стати справжнім капітаном. Тому завзято вчився. У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив мореплавну школу. Одержавши диплом, став капітаном одного з суден Джеймса Уелдона. Так завдяки наполегливості та праці здійснилася найзаповітніша мрія хлопця.
Сущность теории Раскольникова.
(по роману Достоевского «Преступление и наказание»)
Роман Достоевского «Преступление и наказание» был написан в шестидесятые годы XIX века. Это было смутное для России время. В России углубились социальные противоречия. Достоевский выступает против общества, которое толкает человека на преступление. Писатель говорит, что человек должен иметь право на нормальную жизнь. В то время в России личность часто теряла свою самостоятельность и попадала в зависимость от «новейших» идей. Именно такая идея и захватила Раскольникова. Человек стал рабом своей теории.
Главный герой романа – бывший студент Петербургского университета Родион Раскольников. Уже с первых страниц романа он погружен в болезненное состояние, порабощен философской идеей, допускающей «кровь по совести».
Раскольников наблюдал за жизнью, размышлял над событиями истории и решил, что развитие истории происходит за счет чьих-то страданий, жертв. Есть люди, безропотно всему подчинявшиеся, - «твари дрожащие». А есть люди, устанавливающие свои правила, играющие судьбами «обыкновенных», нарушающие моральные устои общества, - «сильные мира сего».
«Сильные мира сего» разрешают себе пролитие крови и жертвенность со стороны масс, прикрывают свои преступные действия идеями, якобы направленными на прогресс общества. Но это далеко не так.