У суворих умовах Півночі не кожен може вижити. Яким же слід бути, шоб вижити там? Цій темі присвячено багато творів відомого американського письменника Джека Лондона. Один із них — оповідання «Жага до життя».
Герої твору — золотошукачі. «Вони ступали, схиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима у землю» (перектад П. Соколовського). Видно, що обидва виснажені і втомлені, оскільки йшли вже давно. Одного з них звати Бітом, іншому автор не дав імені. Саме з ним і сталася ця сумна історія.
Безіменний герой підвернув ногу, його кинув товариш, і він затишився сам на сам зі сніговою пустелею. Як діє людина у цій ситуації? Мабуть, по-різному. Одні — складають руки і помирають, інші — борються до останку і, як правило, перемагають.
Головний герой вибрав боротьбу за життя. Він вирішив іти вздовж струмка до річки Діз, бо там під перевернутим каное була схованка. А в ній — їжа: шматок бекону, трохи бобів. Це те, чого йому так бракувало. Окрім того, герой мріяв, шо там, біля схованки, на нього чекатиме Біл. Він досить довго сподівався на зустріч із Білом, можливо, тому, що людині важко повірити в те, що її зрадили і кинули.
Весь час герой відчував то самотніст-ь, то безнадію, його доймав голод, холод, але він не зневірився. Він продовжував іти, попри все боровся за своє життя. І як не дивно, він не сердився на Біла, хоч той і кинув його напризволяще.
Поступово герой звільнився від золота, бо золото ніколи не може бути дорожчим за людське життя. Щоб вижити, він пив гарячу воду, жував ягоди, ловив пічкурів, їв живих пташенят куріпки, висмоктував кістки оленяти, розтрощуючи їх об камінь. Герой уже нічого не відчував, у нього зникло відчуття болю, усі його почуття ніби притупилися. Але він не здавався, бо був упевнений, що його знайдуть. І найвищою, радістю стала мить, коли він побачив корабель.
Матроси, побачивши на березі дивну істоту, дуже мало схожу на людину, забрали чоловіка на корабель. Страждання його скінчилися. ІЦо до героєві здолати труднощі? Витривалість, мужність, а найголовніше — любов до життя, яка була сильнішою за смерть.
Будь-яка людина, так само, як і безіменний герой оповідання Джека Лондона, може потрапити у складну ситуацію і перебувати на межі життя і смерті. Історія цього героя є найкращим свідченням того, що все-таки можна здолати будь-які труднощі. Чи можна вижити в екстремальних умовах? Вважаю, що можна, якщо бути сміливим, мужнім, витривалим і не втратити гарячого бажання вижити, яке завжди переможе смерть.
У суворих умовах Півночі не кожен може вижити. Яким же слід бути, шоб вижити там? Цій темі присвячено багато творів відомого американського письменника Джека Лондона. Один із них — оповідання «Жага до життя».
Герої твору — золотошукачі. «Вони ступали, схиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима у землю» (перектад П. Соколовського). Видно, що обидва виснажені і втомлені, оскільки йшли вже давно. Одного з них звати Бітом, іншому автор не дав імені. Саме з ним і сталася ця сумна історія.
Безіменний герой підвернув ногу, його кинув товариш, і він затишився сам на сам зі сніговою пустелею. Як діє людина у цій ситуації? Мабуть, по-різному. Одні — складають руки і помирають, інші — борються до останку і, як правило, перемагають.
Головний герой вибрав боротьбу за життя. Він вирішив іти вздовж струмка до річки Діз, бо там під перевернутим каное була схованка. А в ній — їжа: шматок бекону, трохи бобів. Це те, чого йому так бракувало. Окрім того, герой мріяв, шо там, біля схованки, на нього чекатиме Біл. Він досить довго сподівався на зустріч із Білом, можливо, тому, що людині важко повірити в те, що її зрадили і кинули.
Весь час герой відчував то самотніст-ь, то безнадію, його доймав голод, холод, але він не зневірився. Він продовжував іти, попри все боровся за своє життя. І як не дивно, він не сердився на Біла, хоч той і кинув його напризволяще.
Поступово герой звільнився від золота, бо золото ніколи не може бути дорожчим за людське життя. Щоб вижити, він пив гарячу воду, жував ягоди, ловив пічкурів, їв живих пташенят куріпки, висмоктував кістки оленяти, розтрощуючи їх об камінь. Герой уже нічого не відчував, у нього зникло відчуття болю, усі його почуття ніби притупилися. Але він не здавався, бо був упевнений, що його знайдуть. І найвищою, радістю стала мить, коли він побачив корабель.
Матроси, побачивши на березі дивну істоту, дуже мало схожу на людину, забрали чоловіка на корабель. Страждання його скінчилися. ІЦо до героєві здолати труднощі? Витривалість, мужність, а найголовніше — любов до життя, яка була сильнішою за смерть.
Будь-яка людина, так само, як і безіменний герой оповідання Джека Лондона, може потрапити у складну ситуацію і перебувати на межі життя і смерті. Історія цього героя є найкращим свідченням того, що все-таки можна здолати будь-які труднощі. Чи можна вижити в екстремальних умовах? Вважаю, що можна, якщо бути сміливим, мужнім, витривалим і не втратити гарячого бажання вижити, яке завжди переможе смерть.