Рассказ астронавта. наш долгий полёт на космическом корабле подходил к концу.мы приземлились на чужой планете.надели скафандры и вышли из корабля.на зелёном небе ярко светило розовое солнце.нас охватила радость от того,что мы первыми ступили на эту планету.недалеко мы заметили небольшое озеро с водой розового цвета.вдруг вода забурлила,и мы увидели существо похожее на земного крокодила.вокруг озера росли красивые цветы.я сорвала один цветок,он сразу же завял.да,это какая-то странная планета,не то,что наша земля. но открыть неизвестную планету,это ни с чем не сравнимое удовольствие! я шла по чужой земле розовато-зелёного цвета и вдруг увидела под ногами какой-то предмет.это было что-то похожее на ключ.значит,и здесь должны быть люди! это открытие потрясло меня,и я бросилась к своим товарищам. мне говорили,что быть астронавтом - это тяжёлая работа для девушки.но то,что я увидела на этой планете,ощущение первооткрывателя, стоило нескольких лет упорной и нелёгкой учёбы.
Всі козаки - гордуваті й задерикуваті, але дружні і щирі, віддані й відкриті, пргнуть не здійснювати подвигів, а бути на своєму місці, при ділі.
Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів. Серед персонажів твору є й улюблені пись менником типи дідів-мудрагелів. Основу характеру діда Кібчика становить внутрішня потреба жити задля ближніх, передати набутий за довге життя досвід і мудрість. Його давній товариш волхв Кудьма, котрий «голова всьому», перед ким кожен із героїв, «як пташка на долоні», прихований і відсторонений від активних дій. Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. Та самежиття волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам. " Гарне життя прожив. Важке й чисте. Може спокійно дивитися в очі пращурам своїм."
Всі козаки - гордуваті й задерикуваті, але дружні і щирі, віддані й відкриті, пргнуть не здійснювати подвигів, а бути на своєму місці, при ділі.
Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів. Серед персонажів твору є й улюблені пись менником типи дідів-мудрагелів. Основу характеру діда Кібчика становить внутрішня потреба жити задля ближніх, передати набутий за довге життя досвід і мудрість. Його давній товариш волхв Кудьма, котрий «голова всьому», перед ким кожен із героїв, «як пташка на долоні», прихований і відсторонений від активних дій. Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. Та самежиття волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам. " Гарне життя прожив. Важке й чисте. Може спокійно дивитися в очі пращурам своїм."
Объяснение: