Мій край — Це унікальне поєднання найкрасивіших, природних ландшафтів і великого міста в оточенні мальовничих селищ і сіл. Часті походи рідними просторами дозволили мені вивчити рослинний світ нескінченних, що йдуть в горизонт, полів і лугів. Квітучі влітку, взимку вони повні снігового чарівності. А весняне пробудження так само прекрасно, як строкаті серпантини осінній листопад .У будь-який час року мій рідний край дарує справжню насолоду для душі і захоплює своєю родючістю. Налитим зерном колосяться хліба, хвилюючись золотими переливами під спекотним небом. Значить, круглий рік ми будемо зі свіжим, запашним хлібом в наших будинках. Розлога баштан гордо випинає руді боки цукрових динь і смугасті каптани стиглих кавунів, між якими сидять кабачки і патисони.Заливні, квітучі луки йдуть у далечінь гладким, смарагдовим покровом соковитої трави, з яскравими вкрапленнями бризок дивовижних, польових квітів. ароматний шлейф яких пливе над мальовничою долиною. Стада Белобока коровушек мирно пасуться під дзижчить симфонію, безперервно пурхають у повітрі, комах.По краю луки шеренгою стоїть березова лісопосадка, біліючи витонченими, стрункими стовбурами з-під звисаючих пасом гнучких гілок. За нею видніється розсип озерець, маленькими, круглими блюдцями розкиданих в низині рівнини. Строгі стебла очерету оточують кожне з них махрово-шоколадними віями, роблячи рівнину схожою на клумбу з «братками».Ближче до села починаються городи, обрамлені живоплотами, на яких сушаться глиняні горщики і самоткане, строкаті килимки. Мальовничі, городні опудала в дірявих, солом’яних капелюхах, з розчепіреними обіймами дерев’яних рук, всупереч своєму призначенню, не лякають, а, навпаки, викликають у птахів цікавість, а у перехожих посмішку.
Любовь – это огромная сила, энергия, которая движет жизнью. Ещё древние греки выделяли две взаимоисключающие составляющие мира – Эрос (любовь) и Тонатос (смерть). Они верили, что жизнь человека определяется этими двумя полюсами. Сила любви может быть направлена на созидание и разрушение. Почему любовь как изначально гармоничное чувство может дать человеку силы жить и в то же время сделать его жизнь невыносимой. Верно ли мы понимаем любовь? Не смешиваем ли её подчас с разрушительными страстями? Не прячемся ли от неё с манипуляций, лжи и насилия? Любовь – это, прежде всего, организующее начало мира, его основа. Когда человек воспринимает себя частицей любви, он более открыт и естественен. Он глубже, внимательнее относится к реальности и своему внутреннему миру. Только в любви человек обретает себя. По своей природе любовь чужда конфликту, разрушению. В мировой литературе немало примеров того, как любовь преображала жизнь любящих им совершать невозможное. Это Тристан и Изольда, Ромео и Джульетта, Мастер и Маргарита. Это персонажи разных эпох, но их объединяет необыкновенная сила чувства. Силу любви невозможно отрицать. Но только осознанная, гармоничная любовь наполнить человека истинной силой. Любовь раскрывает только то, что уже заложено в человеке. Сила любви кроется в созидании, преображении, милосердии. Любовь – это, прежде всего, единство. В единстве человек обретает силу, заново открывает себя. Таинство любви, её непостижимая загадка кроется в высшей духовной самоотдаче, но именно через эту самоотдачу человек обретает великую силу.Я ДУМАЮ СОЙДЕЙ
