Предки казаков бежали на Дон от власти помещиков и государственных тягот еще в XVI веке. Казачья вольность была оплачена сполна царской службой. С XVIII века казаки активно участвуют во всех военных походах России. Военная удаль была платой за земельный надел и право самим выбирать станичных и окружных атаманов. В спокойные времена казачество трудилось и богатело. Поэтому у казаков легко могло возникнуть убеждение, что счастье - дело рук человека. Вот и оказалось, что казаки стали оплотом самодержавия. Казачество всегда находилось на особым положении в русской истории. Первое упоминание казаков относится к 1549 году: беглые, а то и просто вольные мужики собирались в дружины, селились на окраинных землях Руси, жили набегами на сопредельные земли, собирали дань с купцов, никому, кроме своих атаманов не подчинялись и долгое время даже не имели семей. Таким образом, революции практически нечего было дать казакам: в большинстве своем в земле они недостатка не знали, обиженными властью себя не чувствовали – наоборот, верой и правдой готовы были ей служить. Крепостного права казаки не знали, честным трудом наживали свое состояние, разве что использовали наёмных работников (как, семья Коршуновых в романе), да и то многие справлялись своими силами (как семья, Мелеховых). Так что, ни эксплуататорами, ни эксплуатируемыми они не были. Всё,что нужно было казаку, это возможность спокойно заниматься своим главным делом-трудиться на земле. Однако это оказалось невозможно. Сама история казачества привела к тому, что всякий казак выступал как бы в двух ипостасях. С одной стороны, он землепашец-человек, живущий в гармонии с природой и кормящийся от её плодов : пахота, сев, жатва и сбор урожая. Этот природой заведенный порядок заставляет человека привыкать к размеренному ритму природных циклов. Любое событие, вторгающееся в естественный порядок воспринимается как нарушение и переживается очень болезненно. Однако казак, в отличие от обычного крестьянина, всегда был готов к переменам: военные сборы или походы отрывают его от земли, вырывают из природного цикла, погружая в стихию историческое время. Эти две ипостаси казака-земледельца и воина – и обусловили собой трагическую судьбу казачества в годы революции и Гражданской войны. Образно говоря, столкнувшись, природное и историческое время в романе закручивается в спираль, сохраняющую признаки и повторяемости, и необратимости. Проходит эта спираль в романе через хутор Татарский. Восемь раз возвращается Григорий Мелехов в родной курень и почти всякий раз замечает перемены в укладе дома и всего хутора. По сути дела, жизнь большинства главных героев романа (Аксиньи и Натальи, Митьки Коршунова и Мишки Кошевого представляет собой историю их ухода и возвращения назад, домой. Вернувшись, они видят перемены, исподволь подтачивающие вековой уклад казачьей жизни.
Тема: Відображення віри у перемогу звичайних людей Платона Півторака і діда Савки, розкриття їх ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба та інших героїв – захисників Вітчизни;
Ідея: Уславлення героїчного подвигу народу.
10.Б. Без дружби життя було б сірим і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. Дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. Ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. І через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. Близький друг - це майже рідна людина. Найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. Можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. З роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. Кажуть: " В мене є багато вимог, якою має бути людина. Чемною, розумною, цікавою і т. п.". Але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.
1.А
2.Г
3.Б
4.В
5.А
6.Г
7.А
8.Літературний прозовий твір середньої форми.
9. 2 світова війна , На березі десни
Тема: Відображення віри у перемогу звичайних людей Платона Півторака і діда Савки, розкриття їх ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба та інших героїв – захисників Вітчизни;
Ідея: Уславлення героїчного подвигу народу.
10.Б. Без дружби життя було б сірим і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. Дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. Ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. І через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. Близький друг - це майже рідна людина. Найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. Можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. З роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. Кажуть: " В мене є багато вимог, якою має бути людина. Чемною, розумною, цікавою і т. п.". Але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.
Объяснение: