Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Место и значение пейзажа в рассказе. (Описанию природы в рассказе Тургенева отводится много места; природа здесь — одно из действующих лиц, и это отмечено названием рассказа. «Бежин луг» начинается и заканчивается описанием природы, и центральная его часть — рассказы мальчиков — тоже изображена на фоне описания летней ночи.) Прекрасный июльский день. (В начале рассказа Тургенев описывает июльский день, когда он, отправившись на охоту, заблудился. Автор — человек наблюдательный, хорошо знающий приметы погоды. Он пишет о ясном небе, светлом и лучезарном солнце, неподвижных облаках, неизменной ясности небосвода. Во всем Тургенев отмечает мягкость красок и «трогательную кротость».) Описание Бежина луга. Вид луга с обрыва холма. (Равнина, окруженная полукругом реки, огонь костра и люди у огня.)
Ночь на лугу. (Картина ночи дополняет рассказы детей, придает им особую выразительность и таинственность. Тургенев показывает, как преображаются в свете костра обычные предметы; каким значительным становится каждый звук в ночной тишине. Слушая рассказы детей, писатель замечает, как постепенно меняются цвета, запахи и звуки летней ночи.) Рассвет на лугу. (Предрассветная тишь, свежесть утра, постепенное изменение цвета неба, восход солнца, первые звуки наступающего дня.) Тургенев — мастер пейзажа. (Картины природы в рассказе созданы тонким и наблюдательным человеком, обладающим художника. Он замечает мельчайшие детали, изменение оттенков цветов, полутона и тени. Его слух фиксирует самые тонкие звуки. Природа у Тургенева — не только фон, но и своеобразный персонаж рассказа: она постоянно меняется, живет своей жизнью. И в то же время — природа занимает значительное место в жизни человека).
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Ночь на лугу. (Картина ночи дополняет рассказы детей, придает им особую выразительность и таинственность. Тургенев показывает, как преображаются в свете костра обычные предметы; каким значительным становится каждый звук в ночной тишине. Слушая рассказы детей, писатель замечает, как постепенно меняются цвета, запахи и звуки летней ночи.) Рассвет на лугу. (Предрассветная тишь, свежесть утра, постепенное изменение цвета неба, восход солнца, первые звуки наступающего дня.) Тургенев — мастер пейзажа. (Картины природы в рассказе созданы тонким и наблюдательным человеком, обладающим художника. Он замечает мельчайшие детали, изменение оттенков цветов, полутона и тени. Его слух фиксирует самые тонкие звуки. Природа у Тургенева — не только фон, но и своеобразный персонаж рассказа: она постоянно меняется, живет своей жизнью. И в то же время — природа занимает значительное место в жизни человека).