доброта – это призма, через которую человек видит мир. это своеобразные «розовые очки», и в них все люди смотрятся хорошо, им хочется , их хочется поддерживать. я думаю, в этом эффекте и заключается сила данного качества: оно убеждает нас в необходимости видеть в окружающих положительные стороны. мы не заставляем себя проявлять благожелательность, а делаем это искренне и с удовольствием. чтобы подтвердить свою позицию, примеры из книг.
в романе м. а. булгакова «мастер и маргарита» есть герой, который всех считает добрыми людьми. даже когда стража приводит его, избитого и голодного, к суровому судье, он считает, что его окружают милосердные и отзывчивые господа. своему обвинителю он пытается , излечив головную боль, а конвойным расточает комплименты. иешуа не лицемерит: он действительно считает, что все жители земли – прекрасные и добрые в душе, просто обстоятельства иногда их поступать вопреки велению сердца. и в этом убеждении его сила. даже прокуратор не может переспорить простого бродягу, в его речах нет бреши, а в его доводах невозможно усомниться. проповедник располагает пилата к себе даже против его воли, и сам прокуратор удивляется своей симпатии к этому философу. такова магия доброты: она ставит своего обладателя на ступень выше любого обидчика и всегда покоряет сердца людей.
другой пример в. распутин в произведении «уроки французского». героиня спасла мальчика от голода и отчаяния, придумав способ вручать ему деньги на пропитание, не задевая гордости ученика. ребенок приехал из деревни, и все скудные посылки бедной матери уходили родственнице, у которой он жил. в итоге володя голодал и вынужден был играть с другими в азартные игры. но очередная партия закончилась дракой, и учительница решила сама играть с воспитанником, раз иную он не принимает. только ее поступку герой смог выжить в те непростые времена и получить образование. так, доброта способна спасти человека, вывести его на правильный жизненный путь, и в этом заключается ее сила.
таким образом, доброта заставляет людей переосмыслить свое отношение к миру и увидеть его положительные стороны. данные перемены в одной личности запускают цепную реакцию: поступки альтруистов спасают жизни, исправляют судьбы, настраивают общество определенным образом. в этом круговороте перемен и заключается истинная сила добродетели, очищающая наши души день за днем.
ответ: поезія м. рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. особисто мені подобається рання лірика поета — інтимна та пейзажна. чому? мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття.
у ранній ліриці м. рильського переважають мінливі почуття — від смутку до радості, від журби до щастя. прихід весни, зміни в природі в пейзажній настроєвій мініатюрі "поле чорніє. проходять хмари":
поле чорніє. проходять хмари,
гаптують небо химерною грою.
пролісків перших блакитні
земле! як тепло нам із тобою!
у моїй уяві постає рання весна, узлісся з галявинами блакитного, від цвіту пролісків, кольору. а весна і проліски викликають певні надії і мрії про майбутнє, тому, мабуть, оптимістичне світовідчуття лирічного героя передається і читачам:
глибшає далеч. річка синіє,
річка сивіє, зітхає, сміє
де вас подіти, зелені надії?
вас так багато — серце порветься!
у поета річка, як людина, зітхає, сміється — і це відчуває ліричний герой. поет вдало передає основне — людина з природою повинна жити в гармонії, бо людина — це маленька частина живого організму під назвою "природа".
а лірична мініатюра "яблука доспіли" (1911—1918) — це один із найчудовіших зразків інтимної лірики поета. мудрість молодого поета, на мою думку, у словах:
біографія максима рильського
вміє розставатись той, хто вмів любить.
я декілька разів перечитувала цю поезію — вона прекрасна! але мені дуже хотілося б, щоб ось оці саме слова дійшли до читачів. чому? мабуть, тому, що сьогодні чимало розлучених сімей, які, на жаль, не зуміли зберегти почуття кохання. і дуже прикро, що люди, які раніше кохали одне одного, потім, після розлучення, обливають одне одного брудом. а ще коли перед своїми дітьми — то це вже зовсім недобре. ліричний герой м. рильського — мудра людина, він бажає своїй коханій щастя, бо він кохає, і його почуття — величне, щире, чисте, прекрасне, і він не може бажати коханій чогось поганого чи в чомусь її звинувачувати.
у поезії лише 12 рядочків, а які зміни у настроях природи і людини: від весни до зими — у природі, від світлого почуття кохання до останнього поцілунку — у житті ліричного героя.
мені подобаються вірші м. рильського щедрістю почуттів чистих і благородних людей: від інтимних до патріотичних. і я вдячна поетові за них.
объяснение:
доброта – это призма, через которую человек видит мир. это своеобразные «розовые очки», и в них все люди смотрятся хорошо, им хочется , их хочется поддерживать. я думаю, в этом эффекте и заключается сила данного качества: оно убеждает нас в необходимости видеть в окружающих положительные стороны. мы не заставляем себя проявлять благожелательность, а делаем это искренне и с удовольствием. чтобы подтвердить свою позицию, примеры из книг.
в романе м. а. булгакова «мастер и маргарита» есть герой, который всех считает добрыми людьми. даже когда стража приводит его, избитого и голодного, к суровому судье, он считает, что его окружают милосердные и отзывчивые господа. своему обвинителю он пытается , излечив головную боль, а конвойным расточает комплименты. иешуа не лицемерит: он действительно считает, что все жители земли – прекрасные и добрые в душе, просто обстоятельства иногда их поступать вопреки велению сердца. и в этом убеждении его сила. даже прокуратор не может переспорить простого бродягу, в его речах нет бреши, а в его доводах невозможно усомниться. проповедник располагает пилата к себе даже против его воли, и сам прокуратор удивляется своей симпатии к этому философу. такова магия доброты: она ставит своего обладателя на ступень выше любого обидчика и всегда покоряет сердца людей.
другой пример в. распутин в произведении «уроки французского». героиня спасла мальчика от голода и отчаяния, придумав способ вручать ему деньги на пропитание, не задевая гордости ученика. ребенок приехал из деревни, и все скудные посылки бедной матери уходили родственнице, у которой он жил. в итоге володя голодал и вынужден был играть с другими в азартные игры. но очередная партия закончилась дракой, и учительница решила сама играть с воспитанником, раз иную он не принимает. только ее поступку герой смог выжить в те непростые времена и получить образование. так, доброта способна спасти человека, вывести его на правильный жизненный путь, и в этом заключается ее сила.
таким образом, доброта заставляет людей переосмыслить свое отношение к миру и увидеть его положительные стороны. данные перемены в одной личности запускают цепную реакцию: поступки альтруистов спасают жизни, исправляют судьбы, настраивают общество определенным образом. в этом круговороте перемен и заключается истинная сила добродетели, очищающая наши души день за днем.
ответ: поезія м. рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. особисто мені подобається рання лірика поета — інтимна та пейзажна. чому? мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття.
у ранній ліриці м. рильського переважають мінливі почуття — від смутку до радості, від журби до щастя. прихід весни, зміни в природі в пейзажній настроєвій мініатюрі "поле чорніє. проходять хмари":
поле чорніє. проходять хмари,
гаптують небо химерною грою.
пролісків перших блакитні
земле! як тепло нам із тобою!
у моїй уяві постає рання весна, узлісся з галявинами блакитного, від цвіту пролісків, кольору. а весна і проліски викликають певні надії і мрії про майбутнє, тому, мабуть, оптимістичне світовідчуття лирічного героя передається і читачам:
глибшає далеч. річка синіє,
річка сивіє, зітхає, сміє
де вас подіти, зелені надії?
вас так багато — серце порветься!
у поета річка, як людина, зітхає, сміється — і це відчуває ліричний герой. поет вдало передає основне — людина з природою повинна жити в гармонії, бо людина — це маленька частина живого організму під назвою "природа".
а лірична мініатюра "яблука доспіли" (1911—1918) — це один із найчудовіших зразків інтимної лірики поета. мудрість молодого поета, на мою думку, у словах:
біографія максима рильського
вміє розставатись той, хто вмів любить.
я декілька разів перечитувала цю поезію — вона прекрасна! але мені дуже хотілося б, щоб ось оці саме слова дійшли до читачів. чому? мабуть, тому, що сьогодні чимало розлучених сімей, які, на жаль, не зуміли зберегти почуття кохання. і дуже прикро, що люди, які раніше кохали одне одного, потім, після розлучення, обливають одне одного брудом. а ще коли перед своїми дітьми — то це вже зовсім недобре. ліричний герой м. рильського — мудра людина, він бажає своїй коханій щастя, бо він кохає, і його почуття — величне, щире, чисте, прекрасне, і він не може бажати коханій чогось поганого чи в чомусь її звинувачувати.
у поезії лише 12 рядочків, а які зміни у настроях природи і людини: від весни до зими — у природі, від світлого почуття кохання до останнього поцілунку — у житті ліричного героя.
мені подобаються вірші м. рильського щедрістю почуттів чистих і благородних людей: від інтимних до патріотичних. і я вдячна поетові за них.
объяснение: