Мне очень нравитья пословица ,,Не имей сто рублей, а имей сто друзей''Почему? Потомучто друзья очень важны в нашей жизни.Ведь когда нам плохо или нас кто то обидел мы идем к другу ведь знаем что он подержить и утешить.Вот почему если у тебя есть много денег а нет друзей кто тебя подержит никто.Поэтому даже если у нас не будет денги то друг может он дасть в долг.У меня ы жизни была такая ситуация. Однажды у нас сгорел баня и нам не где былы мытья и мой друг предложил у них мыться потомучто он знал что я сама бы этого не сказал и это не первый случай когда он меня И в конце хочу сказать не теряйте друзей они всегда вам
"От і купив, от тобі й нива", - думав Роман, ходячи вздовж та
поперек поля. "І як це могла лучитися мені така пригода"
То, мабуть, Рудик не витримав подумав: "Тихович коли
б ще лиха собі не напитав, бо на кордоні не вільно стріляти"
Чоловік вдивлявсь у море. "Буде буря", - обізвався він, не
обертаючись. "Вітер дужчає — он на човні збирають вітрила "
"Живися, кумонько, не погордуй, люба моя", - при
Журавель
"А йдіть, діточки, полуднувать та й батька кличте ", -
крикнула Кайдашиха тонким голосом
Поволі обвів зором широкий майдан, море голів, дітей на деревах і на дахах —майнула думка: " Ці колись розкажуть..." І далі дивився в очі тих, що стояли близько
Однажды у нас сгорел баня и нам не где былы мытья и мой друг предложил у них мыться потомучто он знал что я сама бы этого не сказал и это не первый случай когда он меня И в конце хочу сказать не теряйте друзей они всегда вам
"Чого зажурився, мій любий козак",- питає дівчина вродлива.
"От і купив, от тобі й нива", - думав Роман, ходячи вздовж та
поперек поля. "І як це могла лучитися мені така пригода"
То, мабуть, Рудик не витримав подумав: "Тихович коли
б ще лиха собі не напитав, бо на кордоні не вільно стріляти"
Чоловік вдивлявсь у море. "Буде буря", - обізвався він, не
обертаючись. "Вітер дужчає — он на човні збирають вітрила "
"Живися, кумонько, не погордуй, люба моя", - при
Журавель
"А йдіть, діточки, полуднувать та й батька кличте ", -
крикнула Кайдашиха тонким голосом
Поволі обвів зором широкий майдан, море голів, дітей на деревах і на дахах —майнула думка: " Ці колись розкажуть..." І далі дивився в очі тих, що стояли близько
Объяснение: