написать сочинение на любую из этих тем ( только напишите сами):
1. драматызм лёсу Ганны Чарнушкі.
2. Васіль Дзяцел як чалавечы тып.
3. Як разумеюць шчасце героі рамана “Людзі на балоце” І.Мележа.
4. Праблема выбару ў рамане І.Мележа “Людзі на балоце”.
Троекуров Кирила Петрович – зажиточный пожилой помещик, генарал-аншеф в отставке. Он ни в чем себе не отказывает, воспитывает дочь и сына, на досуге охотится, устраивает гулянья в своем доме и любит выпить. При всем этом Троекуров – сильный и крепкий мужчина.
Троекуров наделен сложным характером. Он грозный, речь его громкая и резкая. Он может прикрикнуть на слуг, любит браниться и доказывать свое мнение.
Кирила Петрович – человек жестокий. Забавы ради он может отдать человека на растерзание медведю. Троекуров – избалованный самодур. Его не уважают, а побаиваются.
Вспыльчивый нрав Кирилы Петровича всем знаком. Он привык “давать полную волю всем порывам пылкого своего нрава”. Деньги у Троекурова в большом почете. Он кичится свои богатством и презирает людей, которые ниже его по достатку.
Объяснение:
Герої поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни у своєму війську.
Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний, постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий , шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у боротьбі.
І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений до богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.
Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя,