Батько Джипа готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі і тривога за хлопчика знищили виростали в ньому нитки чарівництва. Диво несподівано перетворилося на кошмари. В одному і тому ж предметі хлопчик бачив прекрасне і таємниче, а батько — огидно-лякає.
Маленькому Джипу підвладні предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального світу, де є батько. Але ж світ, в який поринув сам малюк, — самий що ні на є реальний. Коли страх батька досягає свого апогея, Уеллс прибирає хлопчика. Господар лавки паясничає перед переляканим батьком, продовжуючи «дорослу» казку.
І, «хлоп!» — батько і син все в тому ж місті, на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. Про те, що все те, що трапилося — не маячня і не сон, нагадують подарунки в руках Джипа, вручені йому лавочником.
Розпакувавши будинки згортки, син бачить все ті ж чудові, живі іграшки, батько — простих олов'яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайного кошеня з прекрасним апетитом.
Батько до кінця новели не вірить в чарівність, він чекає, коли господар лавки прийде отримати рахунок за подарунки. Але ж казку не можна купити, вона безцінна! Казка забарвлює світ в інші фарби, надає відносинам людей інші відтінки, змушує жити по-іншому, бачити більше і ширше, відкривати душу цілому світу, який не можна вивчити і до кінця життя.
Русская версия:
Отец Джипа готов был поверить в чудеса, но трезвость, а затем ревность и тревога за мальчика уничтожили выраставшие в нем нити волшебства. Чудо неожиданно превратилось в кошмары. В одном и том же предмете мальчик видел прекрасное и таинственное, а отец — отвратительно-пугающее.
Маленькому Джипу подвластны предметы, он с детской серьезностью управляет ими, он увлечен, забыл о существовании того реального мира, где есть отец. Но ведь мир, в который окунулся сам малыш, — самый что ни на есть реальный. Когда страх отца достигает своего апогея, Уэллс убирает мальчика. Хозяин лавки паясничает перед перепуганным отцом, продолжая «взрослую» сказку.
И, «хлоп!» — отец и сын все в том же городе, на той же улице, только волшебного магазинчика уже нет. О том, что все случившееся — не бред и не сон, напоминают подарки в руках Джипа, врученные ему лавочником.
Распаковав дома свертки, сын видит все те же замечательные, живые игрушки, отец — простых оловянных солдатиков, которых можно купить в любом магазине, обыкновенного котенка с прекрасным аппетитом.
Отец до конца новеллы не верит в волшебство, он ждет, когда хозяин лавки придет получить счет за подарки. Но ведь сказку нельзя купить, она бесценна! Сказка окрашивает мир в другие краски, придает отношениям людей другие оттенки, заставляет жить по-другому, видеть больше и шире, открывать душу целому миру, который нельзя изучить и до конца жизни.
У фантастичній новелі розповідається про відвідини батьком та сином чарівної крамниці та отримані там незвичайні подарунки для Джипа. Твір вчить мріяти, бути чуйними, добрими і терплячими. Письменник переконаний, що людина має бути готовою відкрити себе світові і ввібрати його до себе.
Батько з сином відвідують крамницю, в якій хлопчик побажав купити декілька речей. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівними речами. Тут був тигр із пап'є-маше, "який розмірено киває головою", кришталеві кульки, "порцелянова рука з колодою чарівних карт" і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з'явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім'я хлопчика та його домашня адреса.
Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовдженого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей.
А далі була виставка зразків. Продавець заявив: "Всі товари в нас одного ґатунку, а саме: найвищого! Нічого, крім справжньої магії! З гарантією!" Були тут і чарівні поїзди, що рухалися без пари й пружини, і олив'яні солдатики, що оживали від скоромовки, проказаної над ними, і чарівний меч, і чарівний коник-гойдалка... Продавець, пояснюючи, як влаштовані іграшки, показував їх навиворіт. А потім... Потім все зникло: і продавець, і крамниця. Батько з сином опинилися знову на вулиці. Дива скінчилися, але Джип тримав в руках чотири пакунки, очі його сяяли.
Вдома з'ясувалося, що в трьох пакунках були олив'яні солдатики, а в четвертому — живе кошеня. Хлопчик залюбки грався олив'яними солдатиками, які, за його словами, оживали, коли він відкривав коробку й промовляв чарівне слово. Батько багато разів пробував, коли Джип грався з ними, зненацька увійти до нього в кімнату. Але нічого чарівного він так і не помітив, для нього вони були звичайнісінькими олив'яними солдатиками. Кілька разів батько проходив туди й назад Ріджент-стріт, шукаючи ту крамницю, щоб сплатити за рахунком, але так і не знайшов її.
Украинская:
Батько Джипа готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі і тривога за хлопчика знищили виростали в ньому нитки чарівництва. Диво несподівано перетворилося на кошмари. В одному і тому ж предметі хлопчик бачив прекрасне і таємниче, а батько — огидно-лякає.
Маленькому Джипу підвладні предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального світу, де є батько. Але ж світ, в який поринув сам малюк, — самий що ні на є реальний. Коли страх батька досягає свого апогея, Уеллс прибирає хлопчика. Господар лавки паясничає перед переляканим батьком, продовжуючи «дорослу» казку.
І, «хлоп!» — батько і син все в тому ж місті, на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. Про те, що все те, що трапилося — не маячня і не сон, нагадують подарунки в руках Джипа, вручені йому лавочником.
Розпакувавши будинки згортки, син бачить все ті ж чудові, живі іграшки, батько — простих олов'яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайного кошеня з прекрасним апетитом.
Батько до кінця новели не вірить в чарівність, він чекає, коли господар лавки прийде отримати рахунок за подарунки. Але ж казку не можна купити, вона безцінна! Казка забарвлює світ в інші фарби, надає відносинам людей інші відтінки, змушує жити по-іншому, бачити більше і ширше, відкривати душу цілому світу, який не можна вивчити і до кінця життя.
Русская версия:
Отец Джипа готов был поверить в чудеса, но трезвость, а затем ревность и тревога за мальчика уничтожили выраставшие в нем нити волшебства. Чудо неожиданно превратилось в кошмары. В одном и том же предмете мальчик видел прекрасное и таинственное, а отец — отвратительно-пугающее.
Маленькому Джипу подвластны предметы, он с детской серьезностью управляет ими, он увлечен, забыл о существовании того реального мира, где есть отец. Но ведь мир, в который окунулся сам малыш, — самый что ни на есть реальный. Когда страх отца достигает своего апогея, Уэллс убирает мальчика. Хозяин лавки паясничает перед перепуганным отцом, продолжая «взрослую» сказку.
И, «хлоп!» — отец и сын все в том же городе, на той же улице, только волшебного магазинчика уже нет. О том, что все случившееся — не бред и не сон, напоминают подарки в руках Джипа, врученные ему лавочником.
Распаковав дома свертки, сын видит все те же замечательные, живые игрушки, отец — простых оловянных солдатиков, которых можно купить в любом магазине, обыкновенного котенка с прекрасным аппетитом.
Отец до конца новеллы не верит в волшебство, он ждет, когда хозяин лавки придет получить счет за подарки. Но ведь сказку нельзя купить, она бесценна! Сказка окрашивает мир в другие краски, придает отношениям людей другие оттенки, заставляет жить по-другому, видеть больше и шире, открывать душу целому миру, который нельзя изучить и до конца жизни.
У фантастичній новелі розповідається про відвідини батьком та сином чарівної крамниці та отримані там незвичайні подарунки для Джипа. Твір вчить мріяти, бути чуйними, добрими і терплячими. Письменник переконаний, що людина має бути готовою відкрити себе світові і ввібрати його до себе.
Батько з сином відвідують крамницю, в якій хлопчик побажав купити декілька речей. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівними речами. Тут був тигр із пап'є-маше, "який розмірено киває головою", кришталеві кульки, "порцелянова рука з колодою чарівних карт" і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з'явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім'я хлопчика та його домашня адреса.
Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовдженого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей.
А далі була виставка зразків. Продавець заявив: "Всі товари в нас одного ґатунку, а саме: найвищого! Нічого, крім справжньої магії! З гарантією!" Були тут і чарівні поїзди, що рухалися без пари й пружини, і олив'яні солдатики, що оживали від скоромовки, проказаної над ними, і чарівний меч, і чарівний коник-гойдалка... Продавець, пояснюючи, як влаштовані іграшки, показував їх навиворіт. А потім... Потім все зникло: і продавець, і крамниця. Батько з сином опинилися знову на вулиці. Дива скінчилися, але Джип тримав в руках чотири пакунки, очі його сяяли.
Вдома з'ясувалося, що в трьох пакунках були олив'яні солдатики, а в четвертому — живе кошеня. Хлопчик залюбки грався олив'яними солдатиками, які, за його словами, оживали, коли він відкривав коробку й промовляв чарівне слово. Батько багато разів пробував, коли Джип грався з ними, зненацька увійти до нього в кімнату. Але нічого чарівного він так і не помітив, для нього вони були звичайнісінькими олив'яними солдатиками. Кілька разів батько проходив туди й назад Ріджент-стріт, шукаючи ту крамницю, щоб сплатити за рахунком, але так і не знайшов її.