Фантастичний сюжет оповідання Г. Веллса "Чарівна крамниця"
Герберт Веллс (1866-1946) — один із найпопулярніших письменників-фантастів. Достатньо згадати такі його твори, як "Машина часу", "Війна світів", "Людина-невидимка", "їжа богів", які викликають неабиякий інтерес у шанувальників науково-фантастичної літератури.
Оповідання Г. Веллса "Чарівна крамниця" зображує чистий, барвистий світ дитинства, у якому немає нічого неможливого. Його сюжет, на перший погляд, досить звичайний: батько з сином відвідують крамницю, в якій хлопчик побажав купити декілька речей. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівними речами. Тут був тигр із пап'є-маше, "який розмірено киває головою", кришталеві кульки, "порцелянова рука з колодою чарівних карт" і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з'явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім'я хлопчика та його домашня адреса.
Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовдженого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей.
Главный герой произведения – Алёша Боткин. Автор характеризует его так: "Во всём его облике наблюдалось достоинство натуры, мыслящей самостоятельно и привыкшей изъявлять свою волю". Мальчик рос и воспитывался без отца. Но, несмотря на это, Алёша любит своего отца и скучает по нему. Спустя три года разлуки, мальчик решает поехать к отцу в гости. Он знакомится со своим сводным маленьким братом – Гришей. «Мы с папой наварили-нажарили-насалатили» , - описывает Гриша подготовку к приезду Алёши. Но, отец, Сергей Боткин, в день приезда Алёши, не уделяет внимание своему сыну, а проводит вечер с художником - Трифоном Черновым. Трифон называет отца Алёши «поражённым Болезнью Боткина» : «Ты какой-то, Боткин, закомплексованный и живёшь не в данном конкретном времени, а в идеальном и вечном, где все единственно и неповторимо. Я бы даже назвал это болезнью Боткина! » «Болезнь Боткина» - синдром честных и порядочных людей. Алёша осознаёт, что он тоже «болен» , но не хочет менять свою жизнь и уезжает от отца. «С болезнью Боткина жить можно» , - считает мальчик. Я считаю, что, Алёша Боткин, поступил правильно. Ему чуждо варварство Трифона, он хочет остаться порядочным и честным. Желаю, чтобы, в нашей стране, было много таких людей!
Герберт Веллс (1866-1946) — один із найпопулярніших письменників-фантастів. Достатньо згадати такі його твори, як "Машина часу", "Війна світів", "Людина-невидимка", "їжа богів", які викликають неабиякий інтерес у шанувальників науково-фантастичної літератури.
Оповідання Г. Веллса "Чарівна крамниця" зображує чистий, барвистий світ дитинства, у якому немає нічого неможливого. Його сюжет, на перший погляд, досить звичайний: батько з сином відвідують крамницю, в якій хлопчик побажав купити декілька речей. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівними речами. Тут був тигр із пап'є-маше, "який розмірено киває головою", кришталеві кульки, "порцелянова рука з колодою чарівних карт" і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з'явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім'я хлопчика та його домашня адреса.
Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовдженого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей.
Но, отец, Сергей Боткин, в день приезда Алёши, не уделяет внимание своему сыну, а проводит вечер с художником - Трифоном Черновым. Трифон называет отца Алёши «поражённым Болезнью Боткина» : «Ты какой-то, Боткин, закомплексованный и живёшь не в данном конкретном времени, а в идеальном и вечном, где все единственно и неповторимо. Я бы даже назвал это болезнью Боткина! »
«Болезнь Боткина» - синдром честных и порядочных людей. Алёша осознаёт, что он тоже «болен» , но не хочет менять свою жизнь и уезжает от отца. «С болезнью Боткина жить можно» , - считает мальчик.
Я считаю, что, Алёша Боткин, поступил правильно. Ему чуждо варварство Трифона, он хочет остаться порядочным и честным. Желаю, чтобы, в нашей стране, было много таких людей!