Написать сочинение – рассуждение по притче
Ведро с яблоками
Купил человек себе новый дом – большой, красивый – и сад с
фруктовыми деревьями возле дома. А рядом в стареньком домике жил
завистливый сосед, который постоянно пытался испортить ему настроение:
то мусор под ворота подбросит, то ещѐ какую гадость натворит.
Однажды человек в хорошем настроении, вышел на
крыльцо, а там – ведро с мусором. Человек взял ведро, мусор вывалил, ведро
вычистил до блеска, насобирал в него самых больших, спелых и вкусных
яблок и пошѐл к соседу.
Сосед, услышав стук в дверь, злорадно подумал: «Наконец-то я
разозлил его!» Открывает дверь в надежде на скандал, а человек протянул
ему ведро с яблоками и сказал: «Кто чем богат, тот тем и делится!»
- в рассуждение включить: какую проблему поднимает автор? Какой
жизненный урок заложен в притче?
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
ОбъОбщественно-политические и философские взгляды Правдина и Стародума. Проблема крепостного права и государственной власти в комедии Д.И. Фонвизина «Недоросль»
Общественно-политические и философские взгляды Правдина и Стародума. Проблема крепостного права и государственной власти в комедии Д.И. Фонвизина «Недоросль»
ActivInspire (Promethean)
Литература, Средняя школа
Автор: Акопова Нонна Георгиевна
Повторение принципов классицизма, их отражение в комедии "Недоросль", изучение проблематики пьесы
Методические рекомендации: Аннотация к уроку по комедии Недоросль.docяснение: