Написать сочинения с тезисом двумя доказательствами и выводом по приступление и наказанию на тему ,,насколько влияет на судьбу человека среда, нравственная ответственность человека за свои поступки, поведение? ’’
Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!
Бабушка была несомненно важным человеком в жизни мальчика. Бабушка познакомила Алёшу с фольклором. Она была единственной заступницей за мальчика в доме, она пыталась любыми огородить мальчика от того, что происходило в доме. Бабушка заменила Алеше мать, которая вскоре после переезда в дом отца, «исчезла». Эта старая женщина стала тем лучиком света, который поддерживал маленького мальчика, дарил ему радость жизни, тепло и любовь в каждодневной борьбе за существование. Именно бабушка открыла Алеше Бога – не сурового и злого, как у Кашириных, а доброго, снисходительного, любящего. Именно бабушка учила мальчика жизни, объясняя ему все, что происходит вокруг, в доме и за его пределами. И так продолжалось до самой ее смерти. А когда бабушка умерла, закончилось и детство героя - он пошел «в люди».
Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!
Бабушка была несомненно важным человеком в жизни мальчика. Бабушка познакомила Алёшу с фольклором. Она была единственной заступницей за мальчика в доме, она пыталась любыми огородить мальчика от того, что происходило в доме. Бабушка заменила Алеше мать, которая вскоре после переезда в дом отца, «исчезла». Эта старая женщина стала тем лучиком света, который поддерживал маленького мальчика, дарил ему радость жизни, тепло и любовь в каждодневной борьбе за существование. Именно бабушка открыла Алеше Бога – не сурового и злого, как у Кашириных, а доброго, снисходительного, любящего. Именно бабушка учила мальчика жизни, объясняя ему все, что происходит вокруг, в доме и за его пределами. И так продолжалось до самой ее смерти. А когда бабушка умерла, закончилось и детство героя - он пошел «в люди».