Велику роль в долі сліпого з повісті "Сліпий музикант", Короленко зіграли його близькі: мама, конюх Йохим, Евеліна, дядя Максим. Дядя Максим теж був нещасний і покараний долею. Йому захотілось до дитині. На перший погляд може показатися, що він жорстокий у ставленні до матері хлопчика. Але це не так. Він знав, як треба ставитись до таких людей, як сліпий племінник.
Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Всі приголомшені і пророкують йому популярність. Вперше Петро усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті.
Дядько Максим хоче, щоб Петро і Евеліна відчули, що поруч тече яскрава і цікаве життя. Евеліна розуміє, що це випробування для її почуття до Петра. Вона твердо вирішує вийти заміж за Петра і каже йому про це.
У мандрівці до Почаєва, Петро дізнається світ у його різноманітті і, співпереживаючи чужого горя, забуває про свої страждання. У садибу Петро повертається зовсім іншою людиною, душа його зцілюється.
Він відчув себе щасливим лише порівнявши своє життя з іншими, усвідомивши, що більшість з того, що люди називають щастям, у нього є: добра і турботлива кохана дружина, хороші батьки, справжній друг дядько, а ще - найбільше щастя – здоровий зрячий син.
Эпоха Отечественной войны 1812 года оказала огромное влияние на развитие национальной культуры. Патриотический подъем, охвативший все русское общество, пробудил интерес ко всему отечественному, народному, к истории России. С этой эпохой связано начало развития реалистического направления в литературе и искусстве. Под её воздействием формировалось мировоззрение А. С. Пушкина, М. И. Глинки, их современников.
События 1812 года получили достойное отражение в поэзии и прозе, музыке и изобразительном искусстве. Подвиг народа, тема Родины, так сильно зазвучавшая тогда, вдохновляли и вдохновляют поэтов, писателей, художников, музыкантов.
Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Всі приголомшені і пророкують йому популярність. Вперше Петро усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті.
Дядько Максим хоче, щоб Петро і Евеліна відчули, що поруч тече яскрава і цікаве життя. Евеліна розуміє, що це випробування для її почуття до Петра. Вона твердо вирішує вийти заміж за Петра і каже йому про це.
У мандрівці до Почаєва, Петро дізнається світ у його різноманітті і, співпереживаючи чужого горя, забуває про свої страждання. У садибу Петро повертається зовсім іншою людиною, душа його зцілюється.
Він відчув себе щасливим лише порівнявши своє життя з іншими, усвідомивши, що більшість з того, що люди називають щастям, у нього є: добра і турботлива кохана дружина, хороші батьки, справжній друг дядько, а ще - найбільше щастя – здоровий зрячий син.
Эпоха Отечественной войны 1812 года оказала огромное влияние на развитие национальной культуры. Патриотический подъем, охвативший все русское общество, пробудил интерес ко всему отечественному, народному, к истории России. С этой эпохой связано начало развития реалистического направления в литературе и искусстве. Под её воздействием формировалось мировоззрение А. С. Пушкина, М. И. Глинки, их современников.
События 1812 года получили достойное отражение в поэзии и прозе, музыке и изобразительном искусстве. Подвиг народа, тема Родины, так сильно зазвучавшая тогда, вдохновляли и вдохновляют поэтов, писателей, художников, музыкантов.