Написати невелике ессе за цитатою Всеволода Нестайка із повісті "Тореадори з Васюківки": "Святе це діло – дружба. Найсвятіше і найчистіше почуття у світі. І найчистіше воно в дитинстві. Бережіть його і шануйте! Бо найвірніші, найбільші, найкращі друзі у світі – це друзі дитинства. І той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гірко буде. Бо дитинство не повторюється… і проживе той своє життя без дружби. І буде воно дуже безрадісним, хоч, може, й довгим. І не відчує він себе по-справжньому людиною. Бо найбільше ти Людина, коли щось робиш для друга"
Ленский вполне мог бы обрести счастье в семейной жизни с любимой, в деревенской тишине. "Мой бедный Ленский, сердцем он / Для оной жизни был рожден". Но увы, убит на случайной в общем-то дуэли.
Татьяне не суждено было найти свое счастье. Слишком начитавшись романов, она ждала "кого-нибудь" непохожего на её окружение, - дождалась Онегина, а он совершенно не сделать ее счастливой. Замуж она вышла от безвыходности, в этом тоже нет счастья.
Ну а Онегин из тех людей, которые не умеют быть счастливыми. "Лишний человек"!