Написати твір на одну з тем:Чудо кохання в поезії: слідами віршів Р.Бернса, Г.Гейне Чарівна сила мрії (за повістю Пурпурові вітрила О.Гріна)обсяг пів сторінки.

Ф.И.Тютчев. В небе тают облака..  1868г.
- описание природы
-красота уникальность момента и в то же время его вечность. Поэт указывает на то, что с течение времени природа не теряет своей живости, свежести, она будет прекрасна и через много лет.
- стихотворение сост из трех четверостиший. В первом четверостишии - описание места. Тютчев показывает красоту природы в знойный день. Во втором четверостишьи - помимо рисования визуальных образов добавляется описание запахов, их медовый аромат. В завершающем четверостишьи "Чудный день" - самое эмоциональное место стиха, его кульминация. Также здесь мы видим размышления о вечности. Увиденный пейзаж автору понять общий  смысл бытия и показать значимость и единство человека и природы.
- эпитеты (лучистая река, зеркало стальное), которые усиливаютмомента и подчеркивающие красоту, метафоры (тают облака, катится река, тень ушла, пройдут века, искрится река) для описания действия.
- это стихотворение очень яркое, легкое для восприятия. Мне сразу представилась картина жаркого дня. И так снова захотелось лета. И, безусловно, лето еще будет и не раз, только мы будем становится все взрослее. Это стихотворение заставляет задуматься.

Объяснение:

“Співець” Леся Українка аналіз

Автор: Леся Українка

Рік написання: 1889

Тема “Співець” – краса вранішньої природи, її гармонія.

Основна думка “Співець” – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі.

Художні образи у вірші “Співець” Лесі Українки

Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі;

троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око;

соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки.

Художні засоби та прийоми “Співець”

Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий»,  «година сумна» та ін.

Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом».

Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна,

Весняний той час.

2) Вітер зітха, мов дріада сумує.

Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі.

2)Гордо палала троянда розкішна.

У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, – барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»;

У своїй ранній поезії “Співець” Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові.

Та хоч би й крила мені солов’їні,

І воля своя, –

Я б не лишила тебе в самотині,

Країно моя!

Якщо ви можете розширити аналіз вірша “Співець” лишайте інформацію в коментарях.