Жажда качелей. А как насчет Пасхи, если все твои друзья не качаются! снег хрустит и проваливается. повеяло нежным и спокойным ветерком. хочется прыгать как бельчонок, с ветки на ветку. не иметь никаких забот. хочется учиться летать, словно маленький орленок. из-за кустов показалась небольшая голова зайца. он уже успел сменить свою белоснежную шкурку на обычную, серенькую, чтобы заново появилась возможность сливаться с корой на деревьях. пахнет весной! все просто пропитано весной. почки на деревьях начинают распускаться, медленно просыпаются цветы на весенних полях. где-то в дали жужжит рой трудолюбивых пчел. слышно позвякивание копытц оленей. поют птицы. медленно колышится молоденькая трава, кое где уже и листва. солнце припекает. все начинает оживать и двигаться. лето на подходе.
Наближаючись до пірамід, вівчар слухав своє серце, воно мало підказати, де скарби. Зачарований пірамідами, він стояв і плакав, а за висловом Алхіміка, куди впадуть його сльози, там і слід шукати скарби. та всю ніч, риючи пісок у нібито вказаному місці, так нічого і не знайшов. Вибився із сил, поранив руку, але продовжував вірити своєму серцю, яке веліло шукати там, куди упадуть його сльози. Згодом був побитий воїнами-дезертирами. Їхній ватажок відкриває йому свою таємницю: «На тому місці, де ти стоїш, я сам кілька разів бачив один і той самий сон. І снилося мені, неначе я маю відправитися до Іспанії, знайти там зруйновану церкву, де зупиняються на ночівлю вівчарі зі своїми вівцями і де на ризниці виріс сикомор. Під його коренями заховані скарби. Але ж я не такий дурень, щоб лише через те, що мені приснився сон, йти через пустелю». Отже, автор говорить, що у світі є два типи людей: одні мрійники, вірять у віщі сни, хочуть мрію зробити реальністю, а інші скептики, а може, і циніки, які ні в що не вірять та ще й глузують з інших.
.
Объяснение:
Жажда качелей. А как насчет Пасхи, если все твои друзья не качаются! снег хрустит и проваливается. повеяло нежным и спокойным ветерком. хочется прыгать как бельчонок, с ветки на ветку. не иметь никаких забот. хочется учиться летать, словно маленький орленок. из-за кустов показалась небольшая голова зайца. он уже успел сменить свою белоснежную шкурку на обычную, серенькую, чтобы заново появилась возможность сливаться с корой на деревьях. пахнет весной! все просто пропитано весной. почки на деревьях начинают распускаться, медленно просыпаются цветы на весенних полях. где-то в дали жужжит рой трудолюбивых пчел. слышно позвякивание копытц оленей. поют птицы. медленно колышится молоденькая трава, кое где уже и листва. солнце припекает. все начинает оживать и двигаться. лето на подходе.
Наближаючись до пірамід, вівчар слухав своє серце, воно мало підказати, де скарби. Зачарований пірамідами, він стояв і плакав, а за висловом Алхіміка, куди впадуть його сльози, там і слід шукати скарби. та всю ніч, риючи пісок у нібито вказаному місці, так нічого і не знайшов. Вибився із сил, поранив руку, але продовжував вірити своєму серцю, яке веліло шукати там, куди упадуть його сльози. Згодом був побитий воїнами-дезертирами. Їхній ватажок відкриває йому свою таємницю: «На тому місці, де ти стоїш, я сам кілька разів бачив один і той самий сон. І снилося мені, неначе я маю відправитися до Іспанії, знайти там зруйновану церкву, де зупиняються на ночівлю вівчарі зі своїми вівцями і де на ризниці виріс сикомор. Під його коренями заховані скарби. Але ж я не такий дурень, щоб лише через те, що мені приснився сон, йти через пустелю». Отже, автор говорить, що у світі є два типи людей: одні мрійники, вірять у віщі сни, хочуть мрію зробити реальністю, а інші скептики, а може, і циніки, які ні в що не вірять та ще й глузують з інших.
Объяснение: