Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
У Жуковского — «Спящая царевна» (название повторяет первоисточник). У Пушкина — «Сказка о мертвой царевне и семи богатырях» (свое название). В названии есть общее слово — царевна. Она главная героиня. Также название говорит о различии: царевна Жуковского уснула, а у Пушкина — умерла. И название сообщает: у Жуковского она одинока, у Пушкинской царевны есть друзья — семь богатырей.
2. Сюжет.
В основу сказок положен сюжет народной сказки.
Жуковский использовал сюжеты немецкой сказки «Царевна-шиповник» братьев Гримм и французской «Спящая в лесу красавица», обработанной Шарлем Перро. Сюжет его сказки точно повторяет сказку Шарля Перро.
Пушкин написал свое произведение на основе народных сказок, которые собирал, находясь в ссылке в Михайловском в 1824-1826 годах. Переодевшись в крестьянский наряд, смешивался он на ярмарках с толпой людей, прислушиваясь к меткому народному слову, записывая рассказы сказителей. Там он записал сказку «Самоглядное зеркало», похожую по сюжету на «Сказку о мертвой царевне». Другой источник — волшебные сказки Арины Родионовны. Именно о них он писал брату Льву: «Вечером слушаю сказки – и тем вознаграждаю недостатки проклятого своего воспитания. Что за прелесть эти сказки! Каждая есть поэма!» А М.К. Азадовский указывает на западно — европейские источники, в частности, на сказку «Белоснежка» братьев Гримм. Но это совпадение только внешнее. Пушкинское творение более поэтичное, выражающее идеи и идеалы русского народа. Рассмотрим совпадения и различия в сюжете сказок Пушкина и Жуковского.
Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Объяснение:
СДЕЛАЙОТВЕТ ЛУЧШИМУ Жуковского — «Спящая царевна» (название повторяет первоисточник). У Пушкина — «Сказка о мертвой царевне и семи богатырях» (свое название). В названии есть общее слово — царевна. Она главная героиня. Также название говорит о различии: царевна Жуковского уснула, а у Пушкина — умерла. И название сообщает: у Жуковского она одинока, у Пушкинской царевны есть друзья — семь богатырей.
2. Сюжет.
В основу сказок положен сюжет народной сказки.
Жуковский использовал сюжеты немецкой сказки «Царевна-шиповник» братьев Гримм и французской «Спящая в лесу красавица», обработанной Шарлем Перро. Сюжет его сказки точно повторяет сказку Шарля Перро.
Пушкин написал свое произведение на основе народных сказок, которые собирал, находясь в ссылке в Михайловском в 1824-1826 годах. Переодевшись в крестьянский наряд, смешивался он на ярмарках с толпой людей, прислушиваясь к меткому народному слову, записывая рассказы сказителей. Там он записал сказку «Самоглядное зеркало», похожую по сюжету на «Сказку о мертвой царевне». Другой источник — волшебные сказки Арины Родионовны. Именно о них он писал брату Льву: «Вечером слушаю сказки – и тем вознаграждаю недостатки проклятого своего воспитания. Что за прелесть эти сказки! Каждая есть поэма!» А М.К. Азадовский указывает на западно — европейские источники, в частности, на сказку «Белоснежка» братьев Гримм. Но это совпадение только внешнее. Пушкинское творение более поэтичное, выражающее идеи и идеалы русского народа. Рассмотрим совпадения и различия в сюжете сказок Пушкина и Жуковского.