Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
в стихотворении александра сергеевича пушкина «зимнее утро» содержатся следующие метафоры:
навстречу северной авроры — навстречу зимнему утру
звездою севера — так автор называет свою подругу самой прекрасной девушкой
снег лежит коврами — снег все покрыл
берег милый для меня — любимое место
в стихотворении александра сергеевича пушкина «зимнее утро» содержатся следующие эпитеты:
чудесный день
прелестный друг
северной авроры
на мутном небе
тучи мрачные
ты печальная
голубыми небесами
великолепными коврами
прозрачный лес
янтарным блеском
веселым треском
утреннему снегу
нетерпеливого коня
поля пустые
леса густые
берег милый
в стихотворении александра сергеевича пушкина «зимнее утро» присутствуют следующие сравнения:
звездою севера — автор сравнивает свою возлюбленную со звездой, то есть самой яркой и красивой из всех.
луна, как бледное пятно
олицетворение: вьюга злилась,мгла носилась.