Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
В стихотворении «Снега потемнеют синие…» перед читателем разворачивается картина уходящей зимы, когда Снега потемнеют синие Вдоль загородных дорог,И воды зайдут низинами В прозрачный еще лесок… Наступающая весна связана в сознании лирического героя с бурными ручьями, сонной, талой землей, с нежной ольховой пыльцой. Зарождающаяся в природе жизнь ранней весной ассоциируется у лирического героя с детскими воспоминаниями. Круговорот в природе вселяет оптимизм:И сердце почует заново,Что свежесть поры любой Не только была да канула,А есть и будет с тобой. ирический герой наблюдает за изменениями, происходящими в природе. Используемые олицетворения «снега потемнеют», «воды зайдут низинами», «в поход… ринутся ручьи», «пойдет строчить трава» делают представленную картину живой, одухотворенной. Поэт употребляет в произведении эпитеты и метафоры, которые создают неповторимость художественной картины: «прозрачный еще лесок», «в сырой ночи», «из русел выбив ручьи», «листву старую», «нежно-зеленая ольховая пыльца».Итак, стихотворение А.Т. Твардовского «Снега потемнеют синие…» передает радость лирического героя от предстоящей встречи с весной.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Наступающая весна связана в сознании лирического героя с бурными ручьями, сонной, талой землей, с нежной ольховой пыльцой. Зарождающаяся в природе жизнь ранней весной ассоциируется у лирического героя с детскими воспоминаниями. Круговорот в природе вселяет оптимизм:И сердце почует заново,Что свежесть поры любой Не только была да канула,А есть и будет с тобой.
ирический герой наблюдает за изменениями, происходящими в природе. Используемые олицетворения «снега потемнеют», «воды зайдут низинами», «в поход… ринутся ручьи», «пойдет строчить трава» делают представленную картину живой, одухотворенной. Поэт употребляет в произведении эпитеты и метафоры, которые создают неповторимость художественной картины: «прозрачный еще лесок», «в сырой ночи», «из русел выбив ручьи», «листву старую», «нежно-зеленая ольховая пыльца».Итак, стихотворение А.Т. Твардовского «Снега потемнеют синие…» передает радость лирического героя от предстоящей встречи с весной.