Мій найбільший страх - це павуки. Однак, я можу сказати,що це переросло вже в хобію. Я не можу дивитися на них та брати в руки, коли я їх бачу мене охоплює непереборне почуття страху, яке переходить в паніку. Багато хто говорить,що страх треба бороти тим,що ти боїшся. На мою думку, можна боятися деяких речей з відчуття самозбереження, наприклад висоти, темноти ,змій або павуків,тощо. Однак, це можна приглушити в собі і перестати гостро реагувати на це, а коли мова заходить про фобію, то просто стиканням зі страхом, чи вмовлянням себе, його не перебороти. Я намагалась(намагався) розібратися з арахнофобією, вивчав(ла) різні статті, як можна побороти боязнь, і ніде немає точної інформації про це. Фобія-це ірраціональний, інтенсивний і постійний страх, що викликаються певними ситуаціями, діями, речами, тваринами або людьми.
Отже, фобію складно побороти, це більше ніж сктрах, однак треба працювати з собою та зі своїм страхом,щоб мінімізувати напади паніки та вміти контролювати його.
Либо:
До чего же увлекательно читать про чертей, ведьм и прочую нечисть! особенно про чертей в украинской глубинке, особенно, когда все это дело вышло из-под пера гоголя! необыкновенно позитивная книга! разве что "страшная месть" стоит в сборнике особняком и, на мой взгляд, многое теряет от соседства с полными юмора и веселья рассказами. "ночь перед рождеством" я помню еще по увесистому школьному учебнику . тем не менее, это не помешало мне получить массу удовольствия и по-новому оценить этот рассказ. рассказ об иване федоровиче шпоньке оказался самым реалистичным из рассказов. или по крайней мере та его часть, которую я прочитала, потому что он наглым образом оборвался на самом интересном месте! в книге намешано всего по-немногу - тут и лиричность в описаниях природы, и юмор, и сатира, и политика, и , и фольклор, и, самое главное, все это пропитано духом украины. плюс еще и замечательные иллюстрации к изданию. чертовски интересно!
Мій найбільший страх - це павуки. Однак, я можу сказати,що це переросло вже в хобію. Я не можу дивитися на них та брати в руки, коли я їх бачу мене охоплює непереборне почуття страху, яке переходить в паніку. Багато хто говорить,що страх треба бороти тим,що ти боїшся. На мою думку, можна боятися деяких речей з відчуття самозбереження, наприклад висоти, темноти ,змій або павуків,тощо. Однак, це можна приглушити в собі і перестати гостро реагувати на це, а коли мова заходить про фобію, то просто стиканням зі страхом, чи вмовлянням себе, його не перебороти. Я намагалась(намагався) розібратися з арахнофобією, вивчав(ла) різні статті, як можна побороти боязнь, і ніде немає точної інформації про це. Фобія-це ірраціональний, інтенсивний і постійний страх, що викликаються певними ситуаціями, діями, речами, тваринами або людьми.
Отже, фобію складно побороти, це більше ніж сктрах, однак треба працювати з собою та зі своїм страхом,щоб мінімізувати напади паніки та вміти контролювати його.
Либо:
До чего же увлекательно читать про чертей, ведьм и прочую нечисть! особенно про чертей в украинской глубинке, особенно, когда все это дело вышло из-под пера гоголя! необыкновенно позитивная книга! разве что "страшная месть" стоит в сборнике особняком и, на мой взгляд, многое теряет от соседства с полными юмора и веселья рассказами. "ночь перед рождеством" я помню еще по увесистому школьному учебнику . тем не менее, это не помешало мне получить массу удовольствия и по-новому оценить этот рассказ. рассказ об иване федоровиче шпоньке оказался самым реалистичным из рассказов. или по крайней мере та его часть, которую я прочитала, потому что он наглым образом оборвался на самом интересном месте! в книге намешано всего по-немногу - тут и лиричность в описаниях природы, и юмор, и сатира, и политика, и , и фольклор, и, самое главное, все это пропитано духом украины. плюс еще и замечательные иллюстрации к изданию. чертовски интересно!