Напишите анализ эпизода встречи лиса и Маленького принца с подробным описанием героев, характеристикой их речи и художественных средств языка. Определите роль данного эпизода в произведении. Для подтверждения собственных идей используйте цитаты из произведения.
(Если понравится отметьте как лучшее ответ: Вера всегда разговаривает с мужем нежно, спокойно, ласково.Вера - энергичный и оптимистичный человек. Всегда готова мужу "...Она бывала, по мере необходимости, его переписчицей, чертежницей, чтицей, репетиторшей и памятной книжкой...". Но в трудной ситуации чувствует себя главой семьи («Возразила Вера, топнув ногой»).Она верит в успех дела («если там нет таких дурацких кустов, то их надо посадить сейчас же»).Верочка с самого первого появления в произведении представлена читателю как любящая и заботливая жена («Верочка не давала ему падать духом и постоянно поддерживала в нем бодрость», «Она отказывала себе во всем необходимом, чтобы создать для мужа … комфорт», «обвила рукой шею Алмазова» и т.д.).
В начале Алмазов раздражен это ясно из его речи и поступков. Неудачи сделали его неуверенным и нервозным. в начале он показан бес пассивным («Алмазов сидел, не снимая пальто, он отвернулся в сторону…»); раздраженным («Алмазов быстро повернулся к жене и заговорил горячо и раздраженно»); он не видит выхода, не верит в успех («Во время разговора он вытаскивал из пепельницы горелые спички и ломал их на мелкие кусочки, а когда замолчал, то с озлоблением швырнул их на пол»). Алмазов на протяжении всего рассказа меняет свое отношение к супруге. Если в начале повествования мы можем заметить раздражение и даже злобу по отношению к Вере («злобно хрустнув сложенными вместе пальцами…», «Он передернул плечами и не отвечал», «заговорил горячо и раздраженно, как обыкновенно говорят, высказывая долго сдержанную обиду»), то по мере развития сюжета герой меняется: проявляет заботу («Алмазов уговаривал жену отправиться домой»), не стеснятся проявлять свои чувства на людях («И они шли домой так, как будто бы, кроме них, никого на улице не было: держась за руки и беспрестанно смеясь»).
Відповідь:
Сила волі, працездатність поетеси не може не вражати людину, а тому, коли мені важко, я перечитую вірші Лесі Українки, запитуючи у себе: "А як же їй було? Вона знайшла сили жити і творити — шукай і ти..."
Герої творів Лесі Українки — це мужні люди з великим серцем, сильної волі і незламного духу.
У вірші "Contra sрem sрero" фізично квола, але мужня дівчина роздумує над своїм життям. Вона не бажає коритися долі хворої дівчини, а бажає жити і бути корисною людям, як би важко їй не було:
Я на гору, круту, крем'яную
Буду камінь важкий підіймать.
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
Вражає і поезія "Слово, чому ти не твердая криця?", в якій поетеса створює образ гострого, безжалісного меча, що бореться з ворогами. Її зброя — це поетичне слово, яке піднімає на боротьбу дужих месників, закликає любити свій край і народ. У розумінні Лесі Українки, поет — це патріот своєї землі, який вболіває за долю рідного краю. Це людина, яка своїм поетичним словом бореться проти ворогів свого народу і країни:
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Так поряд з мотивами оптимізму, віри в свої власні сили у поетеси з'явилися і утверджуються погляди на мистецтво слова і його роль у суспільному житті:
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани.
У творах Лесі Українки — любов до народу, до країни:
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
Перегорнена остання сторінка томика віршів... Віршів, які вчать мудрості, добру, патріотизму.
Пояснення: