Этот рассказ символизирует для меня всё творчество владислава крапивина. является как бы отправной точкой, с которой начинаются путешествия по мирам, придуманным грандмастером. не случайно в полном собрании сочинений рассказ стоит первым в списке и как бы задает дальнейшую атмосферу и настрой. в детстве рядом со мной не селился старый капитан самого дальнего плавания, соответственно не было и , рассказанных им. но зато у меня были книги жюля верна, роберта стивенсона, даниэля дефо, джека лондона, александра беляева и владислава крапивина. и конечно многие, многие другие. а ещё в кладовке лежали стопки подшивок журнала «вокруг света». с их я познавал окружающий мир. мне он представлялся огромным и невероятно интересным. таким он является и по сей день. как и любой мальчишка определенного возраста я мечтал проснуться однажды возле самого синего моря, и чтобы неподалеку стояла на якоре и ждала команды к отплытию каравелла! рассказ близкий для меня и значимый. прочитав в детстве его и ещё несколько произведений крапивина, я понял, что творчество этого писателя нравится мне больше всего того, что я прочитал на тот момент. по прошествии многих, многих лет моё отношение к произведениям мастера ни сколько не изменилось. читал и буду читать всю жизнь! а рассказ старый дом, думаю, зажжёт ещё не одну мальчишескую душу.
На мою думку, варто йти на самопожертву заради інших людей, незалежно від того, чи близька та знайома тобі ця людина, чи оцінить вона твій вчинок, чи віддячить за такий крок.самопожертва потрібна у цьому світі. вона доводить, що ще існує проста людська безкорисливість і доброта. жертовність заради інших – це вищий прояв любові. біблія говорить, що немає більшої любові, ніж та, коли ти віддаєш за брата душу свою, а отже, і своє життя.яскравим прикладом людини, яка здатна пожертвувати найдорожчим заради інших, може слугувати климко – головний герой однойменної повісті григора тютюнника. хлопець, залишившись сиротою, ріс у свого дядька кирила, який зумів виховати в ньому такі людські риси, які цінуються понад усе, – здатність любити і турбуватися про ближнього від усього серця – аж до самопожертви. климко вирушив у небезпечну мандрівку заради чужих людей, щоб потім виміняти сіль на їжу для друга, а найголовніше – на молоко для маленької доньки своєї вчительки. повертаючись додому, хлопчина гине від фашистської кулі, рятуючи життя невідомому полоненому. мало кому під силу взяти на себе той хрест, який з гідністю проніс герой повісті. піти на самопожертву, не замислюючись, заради чужих людей – вчинок героїчний, на який здатен далеко не кожен.трагічна загибель студентського куреня під крутами 1918 року стала символом патріотизму й жертовності в боротьбі за незалежну україну. триста курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили в нерівний бій із добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до києва величезну більшовицьку армію. у масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. вона не є зразком військового мистецтва. однак це символ нескореного духу нашої нації.отже, самопожертва немислима без гуманності, тільки за умови великої любові до людей жертовність не є даремною.
