ассказ "Конь с розовой гривой" автобиографичен. Витька - мальчик, потерявший рано маму, живущий у деда и бабушки Отец в это время живет своей - веселой, но многотрудной - жизнью... . Мальчик ухоженный, любимый бабушкой и дедом Трудные времена, но все же это детство... . Хочется ягод, но надо собрать побольше для продажи. Соседские - левонтьевские - ребята берут его на откровенный испуг, понт по-нынешнему. Уговаривают не собирать ягоду для бабушки, а просто съесть ее... . Соблазн, который стал серьезным испытанием... . Витя его не выдерживает.. . Бабушка возвращается, узнает о таком поступке внука. Что остается ребенку? Правильно, только прятаться и притворяться спящим максимально долго. Страшно ведь... . Но бабушка привозит ему в подарок пряник - вымечтанного коня с розовой гривой... . Какие слова нужны для воспитания в человеке человечности можно и без слов если вот так просто простить человека... . Любовь к ближнему прекрасна тем, что можно любить просто за сам факт бытия человек, без условий! Существует любовь без ПОТОМУ ЧТО... . Бабушка Астафьева - это образец безусловной любви.. . любовь без условий и требований. Да, она порой строга, порой просто в гневе распевает своего Витеньку, но это не подразумевает, что она хоть единожды задумалась над тем, любит ли она его. Любовь для нее данность. Да она решила купить этот пряник, еще когда только собиралась плыть в город. Уже тогда она предвкушала радость своего внука. СОрадость. Прощение предшествовало наказанию.. . Разъяснение того стыда, который она испытала, продавая "липовую" ягоду барыне, тем и острее, что дается через любовь и прощение.
Наша всеобщая беда, что мы слишком порой анализируем свои чувства, сплошные рефлексии и угрызения. ___ ...Желаю интересного чтения! Уверена, что будет желание еще раз вернуться к рассказам из книги "Последний поклон", потому что это настоящий гимн любви к родине малой, к бабушке, к односельчанам.. . и к себе маленькому... . Витя хорош своей откровенностью, горячностью. Он настоящий, не придуманный.
Багато авторів писали про таких людей але найкраще до цієї справи підійшов Мольєр автор комедії “Міщанин-шляхтич”. У цій поезії він показує нам всю силу людської віри і бажання стати кращим. Але є багато людей які бажають занадто багато таким і був головний герой цьої комедії, пан Журден. Він собі поставив на мету сати кращим від усіх інших, бути розумнішим за всіх і багатшим. Саме через його бажання до знань він наймає усіх вчителів, які були у його місті. Він старанно вчив фелософію, фехтування, історію і багато іншого. Можна сказати, що ця людина була зациклена на знаннях але все те, що вінхотів вивчити за пару днів люди вчаться усе соє життя. Журден нерозумів яким він був жалюгідним перед іншими.
Чоловік усе своє життя хотів стати дворянином. Він думав, що получить цей титула заплативши але це було не так. Хоча він був досить багатий і заможний, чоловік дбає про свою дочку самостійно і хоче, щоб у неї склалося краще майбутнє ніж у нього . Журден хотів щоб вона непросто була заможною у майбутньому, а щоб носила титул графин. Саме це він вважав найбільшою пошаною перед людьми. Оскільки розумів, що гроші є у багатьох а титул тільки обраних.
Думається, що Жульєн був помішаний на тому титлі .Він заради цього готовий вирвати свою дочку з рук коханого чоловіка і віддати її заміж за графа Доранта, який був насправді авантюристом.
Головною ідеєю твору Мольєра є розмова між Журденом і коханим його дочки Клеонта, в якій мова йде про то , що Журден живе примарним життям, він у погоні за титулом і видає себе не за того ким він є насправді.
Я вважаю, що своєю комедією Мольєр хоче нас переконати в тому, що головне у житті людини це не її місце у суспілстві а її оточення. І цейй твір є дуже актуальним у теперішньому світі, оскільки люди , які нічого собою не придставляють, бажають отримати вище місце у світі. Але це не є головним у людини, а саме честь, справедливісь і людяність є тими рисами людини яких треба прагнути усе життя, а не жити мріями.
Витька - мальчик, потерявший рано маму, живущий у деда и бабушки Отец в это время живет своей - веселой, но многотрудной - жизнью... .
Мальчик ухоженный, любимый бабушкой и дедом Трудные времена, но все же это детство... .
Хочется ягод, но надо собрать побольше для продажи.
Соседские - левонтьевские - ребята берут его на откровенный испуг, понт по-нынешнему. Уговаривают не собирать ягоду для бабушки, а просто съесть ее... .
Соблазн, который стал серьезным испытанием... .
Витя его не выдерживает.. . Бабушка возвращается, узнает о таком поступке внука.
Что остается ребенку? Правильно, только прятаться и притворяться спящим максимально долго. Страшно ведь... .
Но бабушка привозит ему в подарок пряник - вымечтанного коня с розовой гривой... .
Какие слова нужны для воспитания в человеке человечности можно и без слов если вот так просто простить человека... .
Любовь к ближнему прекрасна тем, что можно любить просто за сам факт бытия человек, без условий!
Существует любовь без ПОТОМУ ЧТО... .
Бабушка Астафьева - это образец безусловной любви.. . любовь без условий и требований.
Да, она порой строга, порой просто в гневе распевает своего Витеньку, но это не подразумевает, что она хоть единожды задумалась над тем, любит ли она его.
Любовь для нее данность.
Да она решила купить этот пряник, еще когда только собиралась плыть в город. Уже тогда она предвкушала радость своего внука. СОрадость.
Прощение предшествовало наказанию.. .
Разъяснение того стыда, который она испытала, продавая "липовую" ягоду барыне, тем и острее, что дается через любовь и прощение.
Наша всеобщая беда, что мы слишком порой анализируем свои чувства, сплошные рефлексии и угрызения.
___
...Желаю интересного чтения! Уверена, что будет желание еще раз вернуться к рассказам из книги "Последний поклон", потому что это настоящий гимн любви к родине малой, к бабушке, к односельчанам.. . и к себе маленькому... .
Витя хорош своей откровенностью, горячностью. Он настоящий, не придуманный.
Багато авторів писали про таких людей але найкраще до цієї справи підійшов Мольєр автор комедії “Міщанин-шляхтич”. У цій поезії він показує нам всю силу людської віри і бажання стати кращим. Але є багато людей які бажають занадто багато таким і був головний герой цьої комедії, пан Журден. Він собі поставив на мету сати кращим від усіх інших, бути розумнішим за всіх і багатшим. Саме через його бажання до знань він наймає усіх вчителів, які були у його місті. Він старанно вчив фелософію, фехтування, історію і багато іншого. Можна сказати, що ця людина була зациклена на знаннях але все те, що вінхотів вивчити за пару днів люди вчаться усе соє життя. Журден нерозумів яким він був жалюгідним перед іншими.
Чоловік усе своє життя хотів стати дворянином. Він думав, що получить цей титула заплативши але це було не так. Хоча він був досить багатий і заможний, чоловік дбає про свою дочку самостійно і хоче, щоб у неї склалося краще майбутнє ніж у нього . Журден хотів щоб вона непросто була заможною у майбутньому, а щоб носила титул графин. Саме це він вважав найбільшою пошаною перед людьми. Оскільки розумів, що гроші є у багатьох а титул тільки обраних.
Думається, що Жульєн був помішаний на тому титлі .Він заради цього готовий вирвати свою дочку з рук коханого чоловіка і віддати її заміж за графа Доранта, який був насправді авантюристом.
Головною ідеєю твору Мольєра є розмова між Журденом і коханим його дочки Клеонта, в якій мова йде про то , що Журден живе примарним життям, він у погоні за титулом і видає себе не за того ким він є насправді.
Я вважаю, що своєю комедією Мольєр хоче нас переконати в тому, що головне у житті людини це не її місце у суспілстві а її оточення. І цейй твір є дуже актуальним у теперішньому світі, оскільки люди , які нічого собою не придставляють, бажають отримати вище місце у світі. Але це не є головним у людини, а саме честь, справедливісь і людяність є тими рисами людини яких треба прагнути усе життя, а не жити мріями.
Объяснение: