Напишите размышление на тему: «Как освободиться от этих невыносимых пут?” (размышление над прочитанным. По рассказам А.П. Чехова «Дама с собачкой» и «Невеста»).
Новела „Некультурна” – своєрідний твір, бо емансипованість головної героїні є природньою, до певної міри вродженою. До речі, така гуцулка справді існувала. Ольга Кобилянська часто розмовляла з нею під час своїх прогулянок. Гуцули... Цей вільнолюбний народ, чий гордий дух вихований на вершинах гір, спрямованих до безмежного піднебесся, а його краса як зовнішня, фізична, так і внутрішня, душевна, викохана в мальовничій барвистості глибоких пралісів, мислиться як органічна складова самої природи, зливаючись та розчиняючись у ній, становить з нею одне ціле... Гуцулка Параска... Кожен епізод з її життя, про який дізнаємося з її розповіді, наскрізь відчуттям, а відтак і сприйняттям того, що все у світі наперед визначено. Усе, що відбувається з Параскою, що довелося їй пережити за своє життя, сталося тому, що так мало статися, за її словами: „така вже була воля Божа...” Ця глибока філософія життя сповнює її гармонійним спокоєм, надає гуцулці відчуття щастя. Але аналіз образу не може бути поверховий, коли йдеться про цілісну особистість, про „дитя природи”, про „некультурну”, яка перевершила своєю самодостатністю сотні „культурних”.
Вечера…» , состоящие из 8 повестей, делятся ровно на 2 части, и каждая предваряется предисловием мнимого издателя. В первом, описывая свой хутор, он дает характеристики некоторым, особо колоритным обитателям Диканьки, что захаживают вечерами в «пасичникову лачужку» и рассказывают те диковинные истории, прилежным собирателем которых и является Рудой Панько Часть вторая Ночь перед Рождеством Страшная месть Иван Фёдорович Шпонька и его тётушка Заколдованное место В предисловии, предваряющем дальнейшие истории, пасичник рассказывает о ссоре с «гороховым паничем» из Полтавы, что поминался прежде. Приехавшие к пасичнику гости принялись было обсуждать правила соления яблок, да зарвавшийся панич заявил, что прежде всего надобно пересыпать яблоки канупером, и неприличным сим замечанием вызвал всеобщее недоумение, так что пасичник принужден был отвесть его тихонько в сторону и объяснить нелепость такового суждения. Но панич оскорбился и уехал. С тех пор и не приезжал, что, впрочем, не повредило книжке, выпускаемой пасичником Рудым Паньком ВЗЯЛА С РЕСУРСА!