Напишите развернутый ответ на вопрос по произведению М. Шаханова «Отрарская поэма о побежденном победителе, или просчет Чингисхана»: «Кому из героев вы сочувствуете, кто вызывает ваше восхищение, кого вы осуждаете?»
Ще довго за нами лунали слова дядька, та ми не хотіли нічого чути. Нас переповнював розпач. Ми спішили додому. Треба було розказати батькам чим займається дядько.
Батько вислухав нас і скрушно помахав головою. Він знав, що дядько Шпичак не гребує браконьєрством, але вбивати тварин заповідника – то вже занадто. Це так просто не минеться. Лося почнуть шукати. Брехня рано чи пізно вилізе назовні, тоді, мабуть, штрафу не минути. Та особливо батька засмутило те, що пережили ми, його діти. Один смертельний постріл перекреслив життя і надзвичайний порятунок лося.
Коли увечері зайшов дядько, усі з осудом дивилися на нього. І ті вісім недоброзичливих очей рідних людей, мабуть, уперше зачепили дядька. Він дав нам тверде слово більше не вбивати тварин.
В работе представлен далеко не полный анализ использования старославянизмов в поэме А. С. Пушкина «Руслан и Людмила» на примере трёх отрывков.Ученица изучила теоретический материал о славянизмах, сформулировала цель, задачи работы, проявила самостоятельность в структурировании исследования, подборе теоретических источников, умении находить «загадки» текста, анализировать, делать выводы. Объём работы, глубина и доля исследовательской части соответствуют возрастным возможностям ученицы. Автор видит перспективы будущей научной деятельности по данной теме, а именно в продолжении исследования роли славянских слов в поэме «Руслан и Людмила» и других произведениях А. С. Пушкина.
Объяснение:
Ще довго за нами лунали слова дядька, та ми не хотіли нічого чути. Нас переповнював розпач. Ми спішили додому. Треба було розказати батькам чим займається дядько.
Батько вислухав нас і скрушно помахав головою. Він знав, що дядько Шпичак не гребує браконьєрством, але вбивати тварин заповідника – то вже занадто. Це так просто не минеться. Лося почнуть шукати. Брехня рано чи пізно вилізе назовні, тоді, мабуть, штрафу не минути. Та особливо батька засмутило те, що пережили ми, його діти. Один смертельний постріл перекреслив життя і надзвичайний порятунок лося.
Коли увечері зайшов дядько, усі з осудом дивилися на нього. І ті вісім недоброзичливих очей рідних людей, мабуть, уперше зачепили дядька. Він дав нам тверде слово більше не вбивати тварин.
В работе представлен далеко не полный анализ использования старославянизмов в поэме А. С. Пушкина «Руслан и Людмила» на примере трёх отрывков.Ученица изучила теоретический материал о славянизмах, сформулировала цель, задачи работы, проявила самостоятельность в структурировании исследования, подборе теоретических источников, умении находить «загадки» текста, анализировать, делать выводы. Объём работы, глубина и доля исследовательской части соответствуют возрастным возможностям ученицы. Автор видит перспективы будущей научной деятельности по данной теме, а именно в продолжении исследования роли славянских слов в поэме «Руслан и Людмила» и других произведениях А. С. Пушкина.
Объяснение: