Если я напишу про новеллу " Останній дюйм" ,Вам подойдёт? Тоже про отца и сына?! Новела "Останній дюйм" зохоплює нас не тільки збігом дивовижних обставин,скільки своїм внутрішнім драматизмом..Герой-пілот береться не за свою справу:він опускається на дно Червоного моря ,де з ризком життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення.Письменник намагається розкрити переживання Бена,коли він ,пораненний акулами ,збирає всі останні сили,щоб будь-якою ціною врятувати сина,а головне зламати глуху стінку відчуження,подолати отой "Останній дюйм",який відділяв його від власної дитини .Деві-десятирічний хлопчик ,який зрозумів ,що мати ним не ікавиться ,а батько стороння людина , "різка й небаготослівна".Хлопчик гостро відчував свою самостійність та самотність і непокоївся,що ж з ним станеться,якщо батько ніколи й невипливе з морської глибини .Після обіду Деві запитує батька про те,чи відомо комусь про їхнє місцезнаходження .І як завжди батько грубувато відповідає :"Ти не бійся,нічого з тобою не станеться!".Історія пораненого Бена змушує забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того,що сталося.Обличчя Деві було "сповнене жаху",а від крові на руках він "зеленіє",голос його тремтить від сліз і хвилювання.Уперше Бен придивляється до сина і думає:"Він,здається хлопець розвинутий".Так ,цей хлопчина був чимось схожий на нього самого : за дитячими рисами приховується можливо,твердий і навіть невгамовний характер .Бен зрозумів,що відповідає за життя сина .Якщо він раптово загине ,Деві залишиться сам і його не скоро знайдуть у цій пустелі,а може взагалі незнайдуть.Описуючи епізод подолання хлопчиком останнього дюйма ,Олдрідж розкриває жах і збентеження,що охоплювали дитину.Обличчя Деві зосереджене,уважне.Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка .Здається,він і сам подорослішав .У нього з`явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька.Так,дійсно,в житті не раз настаюсь,або залишаються останні дюйми,та найголовніше,що у Бена тепер є ціле життя ,яке подарував йому син!.
Госпожа Простакова, несмотря на своё дворянское происхождение (она является представительницей "знатного" рода Скотининых), имеет очень говорящую фамилию, что характерно для классицизма. Она, гордясь тем, что дворянка, остаётся в высшей степени Простаковой.
Думаю, что наказание, которого она заслужила, было подобрано автором из-за её непомерной властности, переходящей в жестокость. Простакова постоянно грубит, обзывает, наказывает крестьян. Такое впечатление, что она больше ничего и не умеет.
Простакова наказана и за свою глупость. Это немудрая женщина, хотя и немолодая. Читатель понимает, что из-за этой глупости Простакова искренне верит, что вокруг неё все слуги "избалованы" (это её термин). На самом же деле они запуганы и ненавидят её.
И последнее. Единственное, за что Простакову можно было бы частично оправдать, так это за слепую любовь к сыну (но опять же, если любовь перекрывается безрассудством и хитростью, то такая любовь красивым человека не сделает)
Новела "Останній дюйм" зохоплює нас не тільки збігом дивовижних обставин,скільки своїм внутрішнім драматизмом..Герой-пілот береться не за свою справу:він опускається на дно Червоного моря ,де з ризком життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення.Письменник намагається розкрити переживання Бена,коли він ,пораненний акулами ,збирає всі останні сили,щоб будь-якою ціною врятувати сина,а головне зламати глуху стінку відчуження,подолати отой "Останній дюйм",який відділяв його від власної дитини .Деві-десятирічний хлопчик ,який зрозумів ,що мати ним не ікавиться ,а батько стороння людина , "різка й небаготослівна".Хлопчик гостро відчував свою самостійність та самотність і непокоївся,що ж з ним станеться,якщо батько ніколи й невипливе з морської глибини .Після обіду Деві запитує батька про те,чи відомо комусь про їхнє місцезнаходження .І як завжди батько грубувато відповідає :"Ти не бійся,нічого з тобою не станеться!".Історія пораненого Бена змушує забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того,що сталося.Обличчя Деві було "сповнене жаху",а від крові на руках він "зеленіє",голос його тремтить від сліз і хвилювання.Уперше Бен придивляється до сина і думає:"Він,здається хлопець розвинутий".Так ,цей хлопчина був чимось схожий на нього самого : за дитячими рисами приховується можливо,твердий і навіть невгамовний характер .Бен зрозумів,що відповідає за життя сина .Якщо він раптово загине ,Деві залишиться сам і його не скоро знайдуть у цій пустелі,а може взагалі незнайдуть.Описуючи епізод подолання хлопчиком останнього дюйма ,Олдрідж розкриває жах і збентеження,що охоплювали дитину.Обличчя Деві зосереджене,уважне.Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка .Здається,він і сам подорослішав .У нього з`явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька.Так,дійсно,в житті не раз настаюсь,або залишаються останні дюйми,та найголовніше,що у Бена тепер є ціле життя ,яке подарував йому син!.
Госпожа Простакова, несмотря на своё дворянское происхождение (она является представительницей "знатного" рода Скотининых), имеет очень говорящую фамилию, что характерно для классицизма. Она, гордясь тем, что дворянка, остаётся в высшей степени Простаковой.
Думаю, что наказание, которого она заслужила, было подобрано автором из-за её непомерной властности, переходящей в жестокость. Простакова постоянно грубит, обзывает, наказывает крестьян. Такое впечатление, что она больше ничего и не умеет.
Простакова наказана и за свою глупость. Это немудрая женщина, хотя и немолодая. Читатель понимает, что из-за этой глупости Простакова искренне верит, что вокруг неё все слуги "избалованы" (это её термин). На самом же деле они запуганы и ненавидят её.
И последнее. Единственное, за что Простакову можно было бы частично оправдать, так это за слепую любовь к сыну (но опять же, если любовь перекрывается безрассудством и хитростью, то такая любовь красивым человека не сделает)
Объяснение: