напишите сочинение-рассуждение. объясните, как вы понимаете смысл финала текста: «всегда бы так! »
в сочинении два примера-иллюстрации из прочитанного текста, ваши рассуждения.
приводя примеры, указывайте номера нужных предложений или применяйте цитирование.
объём сочинения должен составлять не менее 70 слов.
если сочинение представляет собой пересказанный или полностью переписанный исходный текст без каких бы то ни было комментариев, такая работа оценивается нулём .
сочинение пишите аккуратно, разборчивым почерком.
1)возвращался я как-то из тайги домой, да припозднился. (2)а всё ж таки хотелось мне до ночи к себе домой добраться, в рыбачий посёлок, пока совсем не стемнело. (з)вышел я по течению ручья на берег моря. (4)ветер вовсю разошёлся. (5)в лесу-то он по вершинам гуляет, а на море сильную волну развёл.
(6) мне ещё по пути домой нужно было бухту обогнуть.
(7) только я из глубины бухты обратно в сторону открытого моря повернул, вижу: не пройти.
(8) сильный накат идёт, волны песчаную полосу уже захлёстывают своими вспененными гребнями, запросто могут с ног сбить и утащить в
(9) одна дорога остаётся: вверх, на крутую скалу. (10)и вода подгоняет — уже к сапогам подбирается, скоро голенища захлестнёт.
(11)начал я вверх карабкаться. (12)а с тяжёлым рюкзаком да ещё с ружьём по скалам лазить не больно-то удобно. (13)да и смеркаться стало раньше обычного. (14)тучи небо плотно обложили, чувствую я, что стемнеет скоро. (15)надо на ночлег устраиваться загодя, а то в темноте и голову сломать недолго.
(16)ещё немного вверх залез, остановился отдышаться. (17)вижу: площадка на скале небольшая.
(18) да мне одному много ли надо?
(19) зато площадка удобная: скала над ней козырьком нависает, дождь не страшен и от ветра укрытие.
(20) а внизу береговую полосу совсем приливом скрыло. (21)ну, устроился я. (22)ружьё к каменной стенке прислонил, лапничку наломал, постель себе
(23) «переночую тут спокойно, — размышляю про себя, — а завтра по заре и двину дальше».
(24) вдруг я слышу: кто-то ко мне на площадку карабкается, приближается. (25)камни из-под него сыплются, стучат по скале, и кусты, как живые, шевелятся. (26)кто же это такой от прилива смотрю: над площадкой медвежья голова приподнимается!
(28) уставились мы друг на друга, и на какое-то мгновение оба от неожиданности застыли.
(29) не знаю, о чём медведь успел подумать, а я-то думаю: «ну (з0)сейчас он меня укусит или лапой как огребёт, я и кувырк со скалы в (31)плохо » (32)похолодел весь и про ружьё
(33)а снизу вдруг волна ка-а-ак ударит! (34)и такая в ней силища многотонная — аж скала дрогнула и брызги вверх полетели. (35)нас обоих, словно из шланга, обдало.
(з6)медведь пискнул и бросился прямо ко мне в руки!
(37) вот уж и верно — у страха глаза велики!
(38) никакой это и не медведь оказался, а маленький годовалый медвежонок. (39)должно быть, от матери отстал, заигрался на берегу — его водой прихватило и напугало до смерти.
(40)он ко мне прижался, как ребёнок, голову прячет и только дрожит от страха — мелко-мелко, всей своей
(41)я погладил его осторожно: вдруг цапнет?
(42) нет, вижу, ничего, терпит.
(43) а волна опять как даст! (44)накрыл я медвежонка своей курткой брезентовой, сам возле него угрелся, да так мы с ним — не поверите! — и задремали под вой ветра и грохот прибоя. (45)только от каждого удара волны медвежонок во сне вздрагивал. (46)дышал он ровно и так доверчиво ко мне
(47) вот, думаю, какая невиданная .
(48) это же не в цирке, где дрессированные медведи за кусочек сахара всякие придуманные штуки увлечённо вытворяют. (49)это же дикий зверь! (50)а беда припёрла — и к человеку сунулся. (51)
(52)всегда бы так! (53)
(по л. куклину*)
«Простак» Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва
До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVIII ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з до культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVII ст. в Англії і до XIX ст. в Росії. Класицизм орієнтувався на античні зразки, оспівував природної людини, сентименталізм орієнтувався на культ природних почуттів, частково реалізм, який зображував життя «у формах самого життя» за до створення типових образів. Філософська повість, Психологічний, епістолярний і авантюрний роман, Літературна казка, революційна пісня, політичний памфлет.
Вольтер – Великий французький письменник і вчений-енциклопедист. Автор філософських повістей, драматургії, казок. Особливості творів Вольтера – простий, доступний мову, афористичність, гостра сатира та ін Філософські повісті – найбільш значущі твори Вольтера. Вони мають публіцистичний характер, Де все діє згідно філософського тезису.
Вольтер використовував пригодницько-авантюрні сюжети, східну екзотику, фантастику для опису дійсності. Іронія і сарказм притаманні його творам і служили метою сатиричного зображення феодальної Європи.
Вольтер зіштовхує природної людини, далекого від порядків і умовностей, з так званим «цивілізованим світом». Письменник піднімає теми, які він вважає світовим злом: антимонархічну, антирелігійну і ін Вольтер вважає монархію соціальним злом, висвітлює її деспотизм і беззаконня, а також сатирично описує і представників релігії. Індіанець Гурон, «природна людина», виявляється у Франції, де стикається з цивілізованим світом. Гурон проходить всі стадії перетворення в «цивілізованого» людини: він знаходиться на військовій службі, виявляється в Бастилії, звідки його вивільнила наречена, мадемуазель де Сент-Ів. На відміну від Ж.Ж. Руссо, який вважав «природної людини» шляхом до світлого майбутнього його людства, Вольтер зіштовхує свого героя Гурон з цивілізованим світом, висвітлює всі недоліки і цивілізації, і «природної людини».
Разом з тим Вольтер демонструє складний шлях людини до своєї мрії, коли він може насправді вважати себе людиною. Вольтер вказує людству цей шлях – це культура. Читачі повинні приходити до висновку, що і влада, і освіта, і культура в майбутньому мають бути спрямовані на виховання ідеальної людини. «Історія – це перш за все картина злочинів і нещасть. Натовпи людей зникають на її великої сцені … »Великий письменник епохи Просвітлення, Вольтер розглядає історію народів як історію їх пошкодження цивілізації. Він вважає, що саме цивілізація винна в затьмаренні народу релігією, яка також є наслідком спотвореного історичного шляху народів. Простак як уособлення народу, не зіпсованого цивілізацією. Вольтер ідеалезірует просте життя народів у часи, коли не було ніяких держав. Розум, не зворушений цивілізацією, вважає Вольтер, здатний мислити розумно, вести себе природно. Гурон, який приїхав з глибинки, не вміє і не розуміє нічого: законів так званого «цивілізованого суспільства». Таким він і залишається, не дивлячись на всі старання зробити її громадянином суспільства.
Чи є Простак ідеалом для Вольтера? Оскільки Простак – людина з глибинки, не спотвореної цивілізацією, Простак є ідеальним, не зіпсованим людиною, він не вірить в Бога, не розуміє, навіщо суспільству так багато законів, якщо всі їх порушують. Війна як один з найстрашніших вад, притаманних людській цивілізації Вольтер зображує війну як безглузду боротьбу, наслідком якої є смерть багатьох людей. Читач бачить і сприймає війну очима Простака, який не розуміє, за які примарні цінності вони воюють.
Сучасне суспільство хоча і дуже далеко відійшло від часів Вольтера, але в ньому залишилися недоліки зіпсованого суспільства, описаного великим письменником – жадібність, хабарництво, безпринципність, сластолюбство і ін Поясніть ваше ставлення до недоліків сучасного суспільства, до функцій державних і релігійних установ, до війні як до вирішення розбіжностей. Поясніть ваше ставлення до війни як до засобу вирішення міждержавних проблем.
Но ведь существующая формула здоровья: равновесие физической и духовной активности. Грубо ошибаются думающее, что следовать Природе - это повиноваться своим желаниям, ни в чем себе не отказывая. Каждому человеку необходимо ежедневно двигаться, проводя на свежем воздухе минимум 2-3 часа. Огромную пользу приносят занятия плаванием, аэробикой, танцами, велосипедные прогулки. Да и модная сейчас йоговская гимнастика - прекрасный погружения в океан здоровья, пробуждающая взаимную любовь тела и духа.
Особое внимание следует уделять режиму и качеству питания. Не насиловать организм, поглощая пищу без аппетита, не переедать. Принимать пищу лучше часто и понемногу, разнообразить свой рацион. Помнить о таинственной лечебной силе воды - хороши все водные процедуры. Надо научиться расслабляться, сбрасывая мышечные «зажимы».
Человеку все физические упражнения, все виды оздоровительных процедур, если он будет искать красоту внутреннюю, добиваться гармонии тела и духа, и обязательно понимать и принимать мудрость Природы.