Тема «маленької людини» у повісті «Шинель». Тему «маленької людини» Гоголь розкриває в повісті «Шинель» як велику проблему суспільного життя. Головний герой твору — чиновник Акакій Акакійович — абсолютно беззахисна людина. Цей образ узагальнює долі людей, які «нікому не дорогі». Гоголь виступає захисником цих «маленьких» людей, чиє життя сповнене страждань.
Загальній колорит повісті «Шинель».
Іронічний опис «передбачуваності» долі Акакія Акакійовича. Гоголь починає повість «Шинель» сценою вибору імені новонародженого. Матері запропонували на вибір три імені: «Моккія, Соссия, або назвати дитину в ім'я мученика Хоздазата». Ці імена породіллі не сподобалися, і тоді «розгорнули календар в іншому місці; випали знову три імені: Трифілій, Дула і Варахасій». Потім з'явилися «Павсікахій і Вахтисій». Було вирішено, що дитину назвуть батьковим ім'ям — Акакій. Оповідач іронічно зазначає: «Мй навели тому це, щоб читач міг сам побачити, що це сталося абсолютно з необхідності й іншого імені дати було ніяк неможливо».
Доля героя — це сувора залежність від загальних умов життя. Довічний титулярний радник Башмачкін зовсім непомітний у суспільстві. Іронічна тональність письменника змінюється. Йому шкода свого героя, який перетворюється на механічного переписувача паперів. Гоголь із прихованим гумором пише про ставлення самого Акакія Акакійовича до роботи, що стала смислом його життя.
Духовне життя Акакія Акакійовича. Духовне життя головного героя повісті «Шинель» бідне до крайнощів. Переживання, думки і почуття титулярного радника сконцентровані навколо дрібних службових обов'язків. І вдома він переписував папери, але вже «для власного задоволення». І знову читач відчуває жаль письменника за втраченим людським життям.
Завдання, які ставив перед собою письменник у повісті «Шинель». (Гоголь — великий майстер сміху. У багатьох творах він саркастично, іронічно висміює людські вади. Але у творі «Шинель» яскраво виступає співчутливий гумор. Він є засобом розкриття глибокого драматизму, який є і в образі головного героя, і в його стосунках зі світом.
Я городовой Очумелов,значительное лицо!Мне можно все,я наделен значительной властью в городе над вмеми этими жалкими людишками:мастеровыми,рабочими и подмастерьями.За ними,шельмами,нужен гла з да глаз!Иду я как-то раз по площади с Елдыриным.Мне повезло, я конфисковал(отобрал)целое сито крыжовника и вижу такую картину:Хрюкин,мастер золотых дел всем показывает окровавленный палец и говорит,что его цапнула какая-то шавка!Я его учу,дурака,чтобы он шел в полицию и так дела не оставлял!Но вот беда:кто-то из собравшихся говорит,что эта собака генеральская!Меня аж в пот бросило!Велел я Елдырину снять с меня пальто и,чтобы выкрутиться и не навлечь на себя неприятностей,громко сомневаюсь и допрашиваю Хрюкина:не сам ли он расковырял себе палец!?Это же такой народ,только держись!Я аж устал и взмок от таких переживаний,но тут выясняется,что к генералу-то,оказывается,ихний братец приехамши!! И этот цуцик Владимира Иваныча!Пригрозив Хрюкину неприятностями,я передать нижайший поклон столь почтенному семейству,приказываю Елдырину надеть на меня шинель и ,под хохот толпы,важно следую дальше!Как бы чего не вышло!Сэтими людишками только держись!Шельмы какие,чуть не подставили!Но я-то умный!
Гумор у повісті Гоголя «Шинель»
Тема «маленької людини» у повісті «Шинель». Тему «маленької людини» Гоголь розкриває в повісті «Шинель» як велику проблему суспільного життя. Головний герой твору — чиновник Акакій Акакійович — абсолютно беззахисна людина. Цей образ узагальнює долі людей, які «нікому не дорогі». Гоголь виступає захисником цих «маленьких» людей, чиє життя сповнене страждань.
Загальній колорит повісті «Шинель».
Іронічний опис «передбачуваності» долі Акакія Акакійовича. Гоголь починає повість «Шинель» сценою вибору імені новонародженого. Матері запропонували на вибір три імені: «Моккія, Соссия, або назвати дитину в ім'я мученика Хоздазата». Ці імена породіллі не сподобалися, і тоді «розгорнули календар в іншому місці; випали знову три імені: Трифілій, Дула і Варахасій». Потім з'явилися «Павсікахій і Вахтисій». Було вирішено, що дитину назвуть батьковим ім'ям — Акакій. Оповідач іронічно зазначає: «Мй навели тому це, щоб читач міг сам побачити, що це сталося абсолютно з необхідності й іншого імені дати було ніяк неможливо».
Доля героя — це сувора залежність від загальних умов життя. Довічний титулярний радник Башмачкін зовсім непомітний у суспільстві. Іронічна тональність письменника змінюється. Йому шкода свого героя, який перетворюється на механічного переписувача паперів. Гоголь із прихованим гумором пише про ставлення самого Акакія Акакійовича до роботи, що стала смислом його життя.
Духовне життя Акакія Акакійовича. Духовне життя головного героя повісті «Шинель» бідне до крайнощів. Переживання, думки і почуття титулярного радника сконцентровані навколо дрібних службових обов'язків. І вдома він переписував папери, але вже «для власного задоволення». І знову читач відчуває жаль письменника за втраченим людським життям.
Завдання, які ставив перед собою письменник у повісті «Шинель». (Гоголь — великий майстер сміху. У багатьох творах він саркастично, іронічно висміює людські вади. Але у творі «Шинель» яскраво виступає співчутливий гумор. Він є засобом розкриття глибокого драматизму, який є і в образі головного героя, і в його стосунках зі світом.
Я городовой Очумелов,значительное лицо!Мне можно все,я наделен значительной властью в городе над вмеми этими жалкими людишками:мастеровыми,рабочими и подмастерьями.За ними,шельмами,нужен гла з да глаз!Иду я как-то раз по площади с Елдыриным.Мне повезло, я конфисковал(отобрал)целое сито крыжовника и вижу такую картину:Хрюкин,мастер золотых дел всем показывает окровавленный палец и говорит,что его цапнула какая-то шавка!Я его учу,дурака,чтобы он шел в полицию и так дела не оставлял!Но вот беда:кто-то из собравшихся говорит,что эта собака генеральская!Меня аж в пот бросило!Велел я Елдырину снять с меня пальто и,чтобы выкрутиться и не навлечь на себя неприятностей,громко сомневаюсь и допрашиваю Хрюкина:не сам ли он расковырял себе палец!?Это же такой народ,только держись!Я аж устал и взмок от таких переживаний,но тут выясняется,что к генералу-то,оказывается,ихний братец приехамши!! И этот цуцик Владимира Иваныча!Пригрозив Хрюкину неприятностями,я передать нижайший поклон столь почтенному семейству,приказываю Елдырину надеть на меня шинель и ,под хохот толпы,важно следую дальше!Как бы чего не вышло!Сэтими людишками только держись!Шельмы какие,чуть не подставили!Но я-то умный!