Найди соответствие героя/героини из сказки А.С.Пушкина и В.А. Жуковского и его/ её описания Высока, стройна, бела,
Кощей
И умом и всем взяла;
Но зато горда, ломлива,
Своенравна и ревнива.
Царица
"Чудный какой-то старик, с бородою
зеленой, с глазами также зелеными.."
Царевна
"В белой одежде, стыдливые очи, голос
звонкий, как струна..."
... Тихомолком расцветая,
Между тем росла, росла,
Поднялась - и расцвела,
Белолица, черноброва,
Нраву кроткого такого.
Марья-царевна
Назад​

Ромео

О, чом із запиналом на очах,

любов собі де хоче бачить шлях!

Де ми обідаєм? О! Хто тут бився?

Ні, не кажи, про все це я вже чув.

Багато злоби тут, любові ж більше.

Любов ненавидить, ненависть любить!

О річ, найперше створена з нічого,

легкий тягар, поважна легковажність!

Понівечений хаос форм прекрасних!

Перо із олива, вогонь холодний,

сон явний, що не є те, що він є.

Така любов моя, мені нелюба.

Ти не смієшся?

Ромео

Що ж, це любови власть проклята,

з грудей важкого суму ніде діти.

Мені ти радиш смуток притлумити

твоїм: та приязнь, що явив ти, друже,

ще більше серце пригнітить недуже.

Любов — це дим, що в’ється з уст зітханців,

очищена ж — огонь в очах коханців.

А збурена — це сліз любовних море.

А ще любов — обачне божевілля,

гірка отрута й животворне зілля.

Прощай же, брате.

Джульєтта

Ромео мій! О, чом же ти Ромео?

Зречися батька і відмовся ймення.

Коли ж не хочеш — поклянись кохати —

і я не буду більше Капулетті.

Джульєтта

Ні, не клянись. Хоч ти моя утіха,

та втіхи мало в цім контракті скорім,

бо необдуманий він і раптовий,

як блискавка, що гасне перше, ніж

хто скаже "блискає". Добраніч, милий!

Ця брость любовна, вистигши улітку,

як зійдемось, прекрасним цвітом стане.

Добраніч. Хай же сну крило ясне

приспить тебе, так само, як мене!

Ромео

Любовними клятьбами обміняймось.

Джульєтта

Перш, ніж просив ти, я клятьбу дала —

і хочу, щоб я знов клястися мала.

Ромео

Назад її б хотіла взяти? Нащо?

Джульєтта

Щоб щиро знов її тобі віддати.

Того я тільки хочу, що вже маю.

Як море, моя щедрість неосяжна

й любов глибока. І що більш даю,

більш маю, бо обом немає краю.

Мамка кличе з середини.

Я чую шум. Добраніч, мій коханий!

Іду, йду, мамко! Вірний будь, Монтеккі.

На хвильку залишись, я вийду знов.

Объяснение:

Объяснение:

Їх оригінальність відображує безперервність традиційної культури з одного боку та локальне різноманіття з іншого. Починаючи з династії Хань (209 до н.е.) китайська архітектура, разом з іншими культурними явищами, почала розповсюдження у Східній та Південній Азії. У свою чергу, із проникненням буддизму у 1 ст. н.е., місцеві традиції зазнали певного зовнішнього впливу, який підсилився із початком колоніальної епохи.

ето ? если нет то напиши в комментариях подробнее, отвечу

можешь поставить лучший ответ