Найдите и определите в данном стихотворение самойлова худ. средства (достаточно 4)мне снился сон. и в этом трудном снеотец, босой, стоял передо мною.и плакал он. и говорил ко мне: — мой милый сын! что сделалось с тобою! он проклинал наш век, войну, судьбу.и за меня он требовал расплаты.а я смиренно говорил ему: — отец, они ни в чем не виноваты.и видел я. и понимал вдвойне,как буду я стоять перед тобоюс таким же гневом и с такой же болью…мой милый сын! увидь меня во
Во сне самозванец испытывает разны эмоции: "И стыдно мне и страшно становилось"
В конце сна он упал- тоже сильная эмоция, хоть и мало заметная
Отрицательные эмоции Григория во сне предвещаю трагический финал произведения
Сон вещий
Григорий мечтал о славе, мирной жизни. Узнав что Дмитрий был убит, он решил бежать из монастыря и выдать себя за убитого царевича чтобы завоевать престол
Григория был самолюбив и видел постоянно себя на троне, он был сослан за это в монастырь,через какое-то время появился в Москве. Он спал и видел трон, считал что только он должен быть на троне России
Объяснение:
Рід літератури: лірика.
Вид лірики: інтимна та пейзажна.
Жанр: вірш.
Тема: зображення благотворного впливу приходу весни на ліричну героїню, яка занедужала.
Ідея: заклик бути оптимістом та жити в гармонії з природою.
Основна думка: «Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала».
Основний мотив: гармонійна єдність людини та природи утверджує оптимізм.
Композиція.
Експозиція: «була весна...».
Зав'язка: буяння весняної природи та самотність хворої ліричної героїні.
Кульмінація: заглянула «у вікно до мене» весняна краса.
Розв'язка: «моя душа ніколи не забуде того дарунку».
Рід літератури: лірика.
Вид лірики: інтимна та пейзажна.
Жанр: вірш.
Тема: зображення благотворного впливу приходу весни на ліричну героїню, яка занедужала.
Ідея: заклик бути оптимістом та жити в гармонії з природою.
Основна думка: «Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала».
Основний мотив: гармонійна єдність людини та природи утверджує оптимізм.
Експозиція: «була весна...».
Зав'язка: буяння весняної природи та самотність хворої ліричної героїні.
Кульмінація: заглянула «у вікно до мене» весняна краса.
Розв'язка: «моя душа ніколи не забуде того дарунку».