Герберт Джордж Уеллс народився 21 вересня 1866 передмісті Лондона Бромлі в сім’ї садівника і професійного гравця в крикет. З 1890 по 1913 роки він був учасником команди з крикету в Англії. Крім Уеллса в неї входили Р. Кіплінг, А.Конан Дойл, А. Мілн і інші Найвідоміші романи – це «Машина часу», «Людина невидимка» і «Війна світів». Крім фантастичних творів, Герберт Уеллс є автором безлічі філософських робіт, творів в яких порушені питання націоналізму і соціального прогнозування. Він написав кілька творів з всесвітньої історії та історії озброєння
Захопився літературою через звичайний перелом ноги, коли йому було вісім років. Хлопчику наскільки було нудно сидіти вдома, що він почав читати все, що попадалося під руку. Внаслідок цього він не тільки полюбив читати, а й здорово розвинув свій письменницький талант Герберт Уеллс бував в Росії. Мав дружні стосунки з Максимом Горьким і був знайомий з Леніним. Будучи колективістом по натурі він не зміг знайти спільної мови з радянським вождем. Внаслідок цього знайомства він написав книгу «Росія в імлі». Останній раз він відвідав Росію в 1934 році і познайомився зі Сталіним. Той здався йому дуже відкритим, щирим і порядним, що викликало масу суперечок з сучасниками Герберт Уеллс у своїх фантастичних романах випередив свій час. Він напророкував, що наша реальність буде чотиривимірна, писав про лазери і атомну бомбу задовго до їх винаходу. Передбачив польоти на Місяць, розвиток автомобільного транспорту та навіть Другу світову війну. Ввів в літературу поняття «паралельний світ». Воно використовується в науковій фантастиці і сьогодні.
Фазиль Абдулович Искандер – советско-российский писатель, прозаик и поэт, публицист и сценарист. Наиболее известные произведения – «Сандро из Чегема», «Детство Чика», «Созвездие Козлотура», «Кролики и удавы». Родился 6 марта 1929 года в городе Сухуми, Абхазия. Отец будущего писателя был иранцем, ранее владеющим кирпичным заводом. В 1938 году его депортировали из страны и Фазиль больше никогда его не видел. Воспитывался матерью – уроженкой Абхазии, и ее родственниками. Фазиль учился в русской школе, которую окончил с золотой медалью. Затем он поступил в Библиотечный институт в Москве, где проучился три года. Впоследствии писатель окончил Литературный институт им. А. М. Горького.
С 1954 года Ф. Искандер работал в периодических изданиях Брянска и Курска, а в 1956 году он перебрался в родной Сухуми, где стал редактором абхазского отделения Госиздата. Там он проработал до начала 1990-х, а затем снова переехал в Москву. Первый рассказ Искандера появился на страницах журнала «Пионер» в 1956 году, а через год вышла в свет его первая книга стихов. Это был сборник «Горные тропы». Его стали печатать в таких журналах, как «Юность», «Литературная Абхазия», «Новый мир». С 1962 года он влекся прозой. Первое произведение, принесшее ему известность – это повесть «Созвездие Козлотура» (1966).
Затем один за другим появились роман-эпопея «Сандро из Чегема», повесть-притча «Кролики и удавы», рассказ «Тринадцатый подвиг Геракла» и другие произведения. Сюжет многих рассказов писателя разворачивается в абхазском селе Чегем, где детство писателя. Ф. Искандер – лауреат многих премий, в том числе Пушкинской, премии «Триумф». В 1987 году он был членом жюри в КВН на финальной игре Высшее лиги. На постоянной основе писатель проживал в Москве. Как общественный деятель он часто выступал в защиту малочисленных народов и являлся старейшиной московской абхазской диаспоры. С 1960 года писатель был женат на Антонине Хлебниковой и имел двух детей (сына и дочь).
Умер 31 июля 2016 года. Похоронен в Новодевичьем монастыре на Новодевичьем кладбище.
Герберт Джордж Уеллс народився 21 вересня 1866 передмісті Лондона Бромлі в сім’ї садівника і професійного гравця в крикет. З 1890 по 1913 роки він був учасником команди з крикету в Англії. Крім Уеллса в неї входили Р. Кіплінг, А.Конан Дойл, А. Мілн і інші Найвідоміші романи – це «Машина часу», «Людина невидимка» і «Війна світів». Крім фантастичних творів, Герберт Уеллс є автором безлічі філософських робіт, творів в яких порушені питання націоналізму і соціального прогнозування. Він написав кілька творів з всесвітньої історії та історії озброєння
Захопився літературою через звичайний перелом ноги, коли йому було вісім років. Хлопчику наскільки було нудно сидіти вдома, що він почав читати все, що попадалося під руку. Внаслідок цього він не тільки полюбив читати, а й здорово розвинув свій письменницький талант Герберт Уеллс бував в Росії. Мав дружні стосунки з Максимом Горьким і був знайомий з Леніним. Будучи колективістом по натурі він не зміг знайти спільної мови з радянським вождем. Внаслідок цього знайомства він написав книгу «Росія в імлі». Останній раз він відвідав Росію в 1934 році і познайомився зі Сталіним. Той здався йому дуже відкритим, щирим і порядним, що викликало масу суперечок з сучасниками Герберт Уеллс у своїх фантастичних романах випередив свій час. Він напророкував, що наша реальність буде чотиривимірна, писав про лазери і атомну бомбу задовго до їх винаходу. Передбачив польоти на Місяць, розвиток автомобільного транспорту та навіть Другу світову війну. Ввів в літературу поняття «паралельний світ». Воно використовується в науковій фантастиці і сьогодні.
Фазиль Абдулович Искандер – советско-российский писатель, прозаик и поэт, публицист и сценарист. Наиболее известные произведения – «Сандро из Чегема», «Детство Чика», «Созвездие Козлотура», «Кролики и удавы». Родился 6 марта 1929 года в городе Сухуми, Абхазия. Отец будущего писателя был иранцем, ранее владеющим кирпичным заводом. В 1938 году его депортировали из страны и Фазиль больше никогда его не видел. Воспитывался матерью – уроженкой Абхазии, и ее родственниками. Фазиль учился в русской школе, которую окончил с золотой медалью. Затем он поступил в Библиотечный институт в Москве, где проучился три года. Впоследствии писатель окончил Литературный институт им. А. М. Горького.
С 1954 года Ф. Искандер работал в периодических изданиях Брянска и Курска, а в 1956 году он перебрался в родной Сухуми, где стал редактором абхазского отделения Госиздата. Там он проработал до начала 1990-х, а затем снова переехал в Москву. Первый рассказ Искандера появился на страницах журнала «Пионер» в 1956 году, а через год вышла в свет его первая книга стихов. Это был сборник «Горные тропы». Его стали печатать в таких журналах, как «Юность», «Литературная Абхазия», «Новый мир». С 1962 года он влекся прозой. Первое произведение, принесшее ему известность – это повесть «Созвездие Козлотура» (1966).
Затем один за другим появились роман-эпопея «Сандро из Чегема», повесть-притча «Кролики и удавы», рассказ «Тринадцатый подвиг Геракла» и другие произведения. Сюжет многих рассказов писателя разворачивается в абхазском селе Чегем, где детство писателя. Ф. Искандер – лауреат многих премий, в том числе Пушкинской, премии «Триумф». В 1987 году он был членом жюри в КВН на финальной игре Высшее лиги. На постоянной основе писатель проживал в Москве. Как общественный деятель он часто выступал в защиту малочисленных народов и являлся старейшиной московской абхазской диаспоры. С 1960 года писатель был женат на Антонине Хлебниковой и имел двух детей (сына и дочь).
Умер 31 июля 2016 года. Похоронен в Новодевичьем монастыре на Новодевичьем кладбище.
Объяснение: