Найдите метафоры и эпитеты
Война вошла в мальчишество моё
Сперва без дыма, крови и тревоги,
А как заходят путники в жильё
Передохнуть, испить воды с дороги.
Она хлебами шла из-за реки,
Оттуда, где закаты занимались,—
Подолгу, помню, теплились штыки,
Пока солдаты в гору подымались.
Попарно, кучками, по одному,
Не торопясь, они к Москве пылили,
Порой у нас, в окраинном дому,
Степенно, сняв пилотки, воду пили
И дальше, на восток, полями шли,
И все, казалось, были пожилые,
Хотя, наверно, по в пыли,
В обмотках серых, серые и злые.
Глаза закрою, вижу, как теперь,
Распахнутые настежь двери дома
И как ложится на пол через дверь
Зари вечерней свежая солома,
И вижу мать у белого стола
В обнимку с чёрным чугуном картошки
И двух солдат, которым подала
Моя сестрёнка расписные ложки.
Солдаты ели истово, в запас,
А старший, рыжий, с вислыми усами,
Рассказывал, давя бездонный бас,
И вдруг заплакал тихими слезами.
Сидел и плакал, тягостно, в упор,
Не наклоняясь и лица не пряча.
И я войну запомнил с этих пор
И до сих пор боюсь мужского плача.
Объяснение:
Аналіз твору Тараса Шевченка "Мені однаково"
1847 р. Із циклу «В казематі»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш (медитація).
Вид лірики: громадянська (медитативна).
Провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за батьківщину. Про твір: цикл «В казематі» Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів.
Художній (літературний) цикл — це сукупність творів одного жанру, що об’єднуються задумом автора в естетичну цілість.
Послідовність творів, які включають до циклу, визначається мінливістю настрою ліричного героя. Усього до циклу «В казематі» входить тринадцять віршів: «Садок вишневий коло хати…», «Мені однаково, чи буду…», «Ой три шляхи широкії…» та ін. Усі вірші цього циклу різні за настроєм, мотивами, ритмікою, проте їх об’єднує задум автора: передати сум за рідним краєм і переживання ліричного героя (ув’язненого поета) за долю України. Почуття глибокого патріотизму долають чорний смуток і безнадію в поезії «Мені однаково, чи буду…», горе в селянській родині — провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії…». Ніби протиставленням до цих та інших творів циклу виступає ідилічний пейзаж вірша «Садок вишневий коло хати…». Саме в цій ідилії Т. Шевченко вбачає ідеальну модель українського села — красу людських стосунків і родинне щастя в гармонії з розкішною природою. Жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо, називається медитацією. Вірш Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду…» є зразком медитації.
ТЕЧЕ ВОДА ІЗ-ЗА ГАЮ…
Тече вода із-за гаю та попід горою.
Хлюпочуться качаточка поміж осокою.
А качечка виплаває з качуром за ними,
ловить ряску, розмовляє з дітками своїми.
Тече вода край городу, вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати, брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти,
порадитись, кого б то їм своїм зятем звати.
Тема: поетична розповідь ліричного героя про вимріяне гармонійне життя людини серед чудової природи.
Головна думка: замилування гармонійним життям щасливих людей серед чудової природи.
Художні засоби.
Уособлення: качечка розмовляє з дітками своїми.
Метафора: «вода ставом стала».
Зменшувані суфікси (пестливі слова): качаточка, качечка.
Повтори (рефрен): «Тече вода …».
Повтори: «Тече вода край городу, вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати…».
Повтори (тавтологія): «Прийшло дівча воду брати, брало… ».
Кількість строф: дві.
Рими: горою – осокою, ними – своїми, стала – заспівало, погуляти – звати.
Объяснение: