Найдите в тексте эпизоды, важные для характеристики Периандра. Охарактеризуйте героя примерами из текста.
Периандр был тираном (1) Коринфа. С ним-то, как говорят коринфяне (и этот
рассказ подтверждают также лесбосцы), приключилось в жизни величайшее диво. Арион
из Мефимны был вынесен на дельфине из моря у Тенара. Это был несравненный кифаред
(2) своего времени и, насколько я знаю, первым стал сочинять дифирамб (3), дал ему имя
и обучил хор для постановки в Коринфе. Этот-то Арион большую часть времени своей
жизни провел у Периандра и затем решил отплыть в Италию и Сикелию. Там он нажил
великое богатство, потом пожелал возвратиться назад в Коринф. Он отправился в путь из
Таранта и, так как никому не доверял больше коринфян, нанял корабль у коринфских
мореходов. А корабельщики задумали злое дело: в открытом море выбросить Ариона в
море и завладеть его сокровищами. Арион же, догадавшись об их умысле, стал умолять
сохранить ему жизнь, предлагая отдать все свои сокровища. Однако ему не удалось
смягчить корабельщиков. Они велели Ариону либо самому лишить себя жизни, чтобы
быть погребенным в земле, либо сейчас же броситься в море. В таком отчаянном
положении Арион все же упросил корабельщиков (раз уж таково их решение) по крайней
мере позволить ему спеть в полном наряде певца, став на скамью гребцов. Он обещал,
что, пропев свою песнь, сам лишит себя жизни. Тогда корабельщики перешли с кормы на
середину корабля, радуясь, что им предстоит услышать лучшего певца на свете. Арион
же, облачась в полный наряд певца, взял кифару и, стоя на корме, исполнил
митько та сергій — два друга-п’ятикласника, які стали героями повісті «митькозавр з юрківки, або химера лісового озера». винахідливі друзі, отримавши на літо завдання від «улюбленої ботанічки» зібрати колекцію комах, вмовляють своїх батьків відпустити їх у село до митькової бабусі на усе літо. сергійкові батьки категорично проти, бо знають, що ці двоє друзів — страшенна вибухова сила, але піддавшись вагомим аргументам про двійки за незібрану колекцію та «передчасне старіння наших організмів», нарешті .
спочатку їх зовсім не цікавить збирання якихось там комах: і навіщо їм вивчати якусь зоологію, і чим вона може бути краща за ботаніку? увесь свій час друзі збираються присвятити виключно забавкам, бо на то вони й п’ятикласники, які важко працювали увесь навчальний рік.
коли митько та сергій приїхали до юрківки, то по дорозі до бабусиної хати вони зустріли місцевого чотирнадцятирічного хлопця васька, який став жартувати з озброєних сачками приятелів. «від нічого робити» васько вирішив та налякати друзів. якось побачивши сергія та митька на березі озера, він розповів їм страшенну тайну про моторошне чудовисько, химеру, яка живе в лісовому озері. хоч, на перший погляд, історія була мало подібна до правди, але вона дуже зацікавила приятелів. і саме тому вони вирішили залишитися на ніч біля озера та перевірити, чи дійсно там ховається страшне чудовисько. з цього і починаються неповторні пригоди друзів, які несподівано їх до захоплення зоологією.
увесь час митько та сергій потрапляють у кумедні ситуації, іноді вони близькі до сварки, але намагаються не конфліктувати, бо вони все ж таки справжні друзі, у яких є одна важлива спільна справа. товариші завжди один одному та разом викручуються зі складних ситуацій. юні дослідники долають свій страх перед невідомим чудовиськом, яке, можливо, навіть з’їло людину, залишивши лише одну сандалю, та вперто вартують біля озера.
звичайно, приятелі були дуже розчаровані, коли з’ясувалося, що насправді нема ніякого митькозавра, що його просто вигадав васько. але ніщо не може надовго зіпсувати настрій митьку та сергію, вони розуміють головне: час не минув марно. вони за цей час дізналися стільки цікавого, що васькові навіть не снилося. друзі довідалися багато нового про динозаврів, чудово провели час. митько та сергій — найкращі друзі та однодумці, які завжди сповнені сил для нових відкриттів.
Картин Никифора Крылова известно очень мало, «Русская зима» — наиболее значительная из них. В документах Общества поощрения художников, покровительством которого пользовался Крылов, сохранились сведения об истории написания этого пейзажа. Когда у молодого художника возникло намерение исполнить с натуры зимний вид, нашлись меценаты, готовые ему в этом. По выборе Крыловым места около Тосны ему выстроили там целую мастерскую, «дав художнику и содержание во все время его занятий». В течение месяца картина была закончена, и после появления ее на выставке Академии художеств в 1827 произвела на зрителей сильное впечатление.
Работая над пейзажем, Крылов оставался верен принципу, внушенному ему Венециановым, «ничего не изображать иначе чем в натуре является и повиноваться ей одной». Художник писал ландшафт с высокого берега, и это позволило ему представить широкую панораму местности. С косогора дорога спускается в пойму реки Тосны с берегами, поросшими кустарником, вдали видна темная полоса густого хвойного леса. Живописец тонко почувствовал состояние природы в зимний день. На снегу лежат голубоватые тени, небо покрыто облаками, предметы четко вырисовываются на фойе снега. Пейзаж оживляют фигуры людей, занятых повседневными делами: здесь и две женщины, встретившиеся на пути к проруби, где полощут белье, и статная крестьянка с деревянными ведрами на коромысле, и молодой крестьянин, ведущий под уздцы лошадь. Зоркость натурного наблюдения сочетается у Крылова с поэтичностью общего настроения, одушевляющего пейзаж.