Головний герой цієї повісті — Гуллівер. Він народився в сім'ї небагатого вельможі, що мав маєток у Нотгінгемпширі. На чотирнадцятому році його віддали до коледжу в Кембріджі. Але у батька не стало коштів тримати його там довше, ніж три роки.
Потім Гуллівер провчився чотири роки у видатного лондонського хірурга містера Бетса і став лікарем. Гроші, які надсилав йому батько, він витрачав на книги з мореплавства та пов'язаних із ним галузей математики, бо мріяв стати мандрівником. Згодом Лемюель два роки і сім місяців вивчав природознавство у Лейденському університеті в Голландії.
За рекомендацією містера Бетса, Гуллівер найнявся лікарем на корабель "Ластівка" і проплавав на ньому три з половиною роки, побувавши у країнах Східного Середземномор'я.
Після плавання, за порадою друзів, він одружився з Мері Берген — дочкою власника панчішної крамниці Ермунда Бертона. Щоб поліпшити матеріальне становище сім'ї, Гуллівер вирушає у плавання на кораблі "Антилопа" в Ост-Індію. Тоді йому було приблизно 30—33 роки.
На мою думку, Гуллівер мав приємну зовнішність. Він середній на зріст, зі стрункою постаттю, каштановим волоссям, гострими рисами обличчя.
З твору видно, що Гуллівер мав позитивні риси характеру. Автор відзначає його людяність: "... (Гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу...", підкреслює сміливість: "Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи мені працювати...
Лиза Муромская - дочь помещика Григория Ивановича Муромского: "...Григорий Иванович Муромский ... был настоящий русский барин..." Отец Лизы, любитель всего английского, зовет дочь на английский манер - Бетси: "Лиза (или Бетси, как звал ее обыкновенно Григорий Иванович)..." Возраст Лизы Муромской - 17 лет: "...Ей было семнадцать лет..." "...можно ли с точностию определить, о чем думает семнадцатилетняя барышня..." У Лизы приятное смуглое лицо и черные глаза: "...Черные глаза оживляли ее смуглое и очень приятное лицо..." "...образ смуглой красавицы и во сне преследовал его воображение..." "...черноглазая моя шалунья..." "...Лиза, его смуглая Лиза..." О внешности Лизы автор также дает следующие комментарии: "...когда прикоснулся он к ее беленьким пальчикам... ...он успел заметить ножку, с намерением выставленную и обутую со всевозможным кокетством..." "...Лиза… нет, Акулина, милая смуглая Акулина, не в сарафане, а в белом утреннем платьице..." Мать Лизы умерла. Когда это произошло - автор не уточняет: "...на ту пору овдовев, уехал он..." Воспитанием Лизы занимается гувернантка-англичанка, старая дева мисс Жаксон: "...У дочери его была мадам англичанка" "...приводили в отчаянье ее мадам мисс Жаксон..." У Лизы есть верная служанка Настя, которая поддерживает барышню во всех проказах: "...За Лизою ходила Настя; она была постарше, но столь же ветрена, как и ее барышня. Лиза очень любила ее, открывала ей все свои тайны, вместе с нею обдумывала свои затеи..." Лиза - единственная дочь своего отца, "балованное дитя". Отец восхищается проказами дочери и растит ее в полной свободе: "...Она была единственное и следственно балованное дитя. Ее резвость и поминутные проказы восхищали отца..." "...Опять какие‑нибудь проказы! – сказал смеясь Григорий Иванович. – Ну, хорошо, хорошо; согласен, делай, что хочешь..."
Головний герой цієї повісті — Гуллівер. Він народився в сім'ї небагатого вельможі, що мав маєток у Нотгінгемпширі. На чотирнадцятому році його віддали до коледжу в Кембріджі. Але у батька не стало коштів тримати його там довше, ніж три роки.
Потім Гуллівер провчився чотири роки у видатного лондонського хірурга містера Бетса і став лікарем. Гроші, які надсилав йому батько, він витрачав на книги з мореплавства та пов'язаних із ним галузей математики, бо мріяв стати мандрівником. Згодом Лемюель два роки і сім місяців вивчав природознавство у Лейденському університеті в Голландії.
За рекомендацією містера Бетса, Гуллівер найнявся лікарем на корабель "Ластівка" і проплавав на ньому три з половиною роки, побувавши у країнах Східного Середземномор'я.
Після плавання, за порадою друзів, він одружився з Мері Берген — дочкою власника панчішної крамниці Ермунда Бертона. Щоб поліпшити матеріальне становище сім'ї, Гуллівер вирушає у плавання на кораблі "Антилопа" в Ост-Індію. Тоді йому було приблизно 30—33 роки.
На мою думку, Гуллівер мав приємну зовнішність. Він середній на зріст, зі стрункою постаттю, каштановим волоссям, гострими рисами обличчя.
З твору видно, що Гуллівер мав позитивні риси характеру. Автор відзначає його людяність: "... (Гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу...", підкреслює сміливість: "Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи мені працювати...
Объяснение:
Вот ❤
Лиза Муромская - дочь помещика Григория Ивановича Муромского: "...Григорий Иванович Муромский ... был настоящий русский барин..." Отец Лизы, любитель всего английского, зовет дочь на английский манер - Бетси: "Лиза (или Бетси, как звал ее обыкновенно Григорий Иванович)..." Возраст Лизы Муромской - 17 лет: "...Ей было семнадцать лет..." "...можно ли с точностию определить, о чем думает семнадцатилетняя барышня..." У Лизы приятное смуглое лицо и черные глаза: "...Черные глаза оживляли ее смуглое и очень приятное лицо..." "...образ смуглой красавицы и во сне преследовал его воображение..." "...черноглазая моя шалунья..." "...Лиза, его смуглая Лиза..." О внешности Лизы автор также дает следующие комментарии: "...когда прикоснулся он к ее беленьким пальчикам... ...он успел заметить ножку, с намерением выставленную и обутую со всевозможным кокетством..." "...Лиза… нет, Акулина, милая смуглая Акулина, не в сарафане, а в белом утреннем платьице..." Мать Лизы умерла. Когда это произошло - автор не уточняет: "...на ту пору овдовев, уехал он..." Воспитанием Лизы занимается гувернантка-англичанка, старая дева мисс Жаксон: "...У дочери его была мадам англичанка" "...приводили в отчаянье ее мадам мисс Жаксон..." У Лизы есть верная служанка Настя, которая поддерживает барышню во всех проказах: "...За Лизою ходила Настя; она была постарше, но столь же ветрена, как и ее барышня. Лиза очень любила ее, открывала ей все свои тайны, вместе с нею обдумывала свои затеи..." Лиза - единственная дочь своего отца, "балованное дитя". Отец восхищается проказами дочери и растит ее в полной свободе: "...Она была единственное и следственно балованное дитя. Ее резвость и поминутные проказы восхищали отца..." "...Опять какие‑нибудь проказы! – сказал смеясь Григорий Иванович. – Ну, хорошо, хорошо; согласен, делай, что хочешь..."