Найти средства художественной выразительности в стихотворении Фет А.А. - Удавленник
Ужин сняли. Слава богу,
Что собрались как-нибудь.
Ну, присядем на дорогу,
Да и с богом в дальний путь.
Вот уж месяц вполовину
Показался, — не поздай;
Только слушай: ты долину
За кладбищем объезжай!
Речь давно об ней ведется:
Там удавленник зарыт.
Только полночь — он проснется
И проезжих сторожит.
Как огни, у исполина
Светят страшные глаза;
На макушке, как щетина,
Поднялися волоса;
С шеей, петлею обвитой,
Как котел он посинел,
Зубы кровию облиты,
И язык окостенел.
Самому мне с ним возиться
Довелось лет пять назад;
И теперь — когда, случится,
Вспомнишь ночью — и не рад!
Всё ли в путь собрали сыну?
Вот и с богом: поезжай!
Только слушай: ты долину
За кладбищем объезжай.
Гектор був старшим сином царя Трої Пріама та його дружини, цариці Гекуби. В творі він постає достатньо вихованим, терпеливим, що до витівок свого брата. Він гарний батько та чоловік.
Ахілл та Гектор — воїни та герої. У кожного з них на рахунку багато перемог та подвигів за час Троянської війни. Перемогти однин одного для них дуже складно: вони обидва сильні, фізично витривалі чоловіки. І якби Афіна не приклала своїх зусиль, то хто знає чи був Гектор переможеним.
Гомер, як і всі епічні автори старається не висловлювати своїх емоцій, відкрито не дає оцінку героям, а лише підкреслює що вони гідні суперники.
Боги та ахейці прихильні до Ахілла. Він гарно виглядає, приклад гарного воїна. А саме головне, що він жива людина, яка робить помилки, потім про них шкодує: коли він пішов із війська загинули ахейці.
Як до Ахілла так і до Гектора їх одноплемінники поважають. З якою тугою голосять троянці, коли дізналися про смерть свого героя. Гектор та Ахіллес справжні герої та чоловіки. Для стародавніх греків вони були втіленням ідеалу воїна, людини і героя. Такими самими вони є і для нас. Те, як Гомер зобразив їх слабкість, ще раз підкреслює, що всі герої насамперед люди, які мають право на помилки.
Гектор і Ахілл — справжні воїни. На їх рахунку чимало подвигів і перемог під час Троянської війни. Але подолати одне одного їм не просто: обидва сильні, фізично загартовані, витривалі. І навіть у вирішальному поєдинку, якби не до Афіни, хто знає, чи був би переможений Гектор. Гомер підбирає порівняння до поведінки воїнів, підкреслюючи, що вони — гідні супротивники: порівнює Ахілла з соколом, що полює на горлицю дику, з псом, який жене молодого оленя, але й Гектор, на його думку, дуже схожий на високолетного орла, який хоче вхопити ягня або зайця.