Назавіце прадметы хатняга побыту і рэчы, якімі карысталіся пры вядзенні гаспадаркі, патлумачце іх прызначэнне.
Пералічыце самаробныя прылады працы, якія адышлі ў нябыт,
саступіўшы месца прамысловым вырабам.
Патлумачце выраз «Праз куфар відаць жыццё чалавечае».
Раскажыце пра ролю ручнікоў у побыце беларусаў.
Уявіце сябе гаспадаром новай хаты. Раскажыце пра тое, як вы
расставіце традыцыйныя рэчы (стол, куфры, нары або ложкі, ла ы,
кросны), каб атрымаўся яе тыповы выгляд. Не забудзьце знайсці
месца для печы і мыцця посуду.
i
Назавіце прадметы ў інтэр'еры беларускай хаты, якія маюць прак-
тычнае прызначэнне і разам з тым прыносяць эстэтычную асалоду.
Складзіце этнаграфічны слоўнік прылад працы і прадметаў хатняга
ўжытку. Выкарыстайце таксама веды, якія вы набылі падчас навед-
вання музеяў народнай архітэктуры і побыту.
Што новае вы адкрылі для сябе, пазнаёміўшыся з нарысам «Просім
у хату, госцейкі нашы!»?
Відповідь:
1.509 р. до н. е.
2.390 р. до н.е
3.Консули
4.Народні трибуни
Пояснення:
1.Перший рік Римської республіки. Під час народного повстання вигнаний цар Риму Луцій Тарквіній Гордий. Переможці проголосили Римську республіку. Сенат вперше обрав двох консулів
2.18 липня — Битва при Алії. Римська армія зазнала поразки від галлів під керівництвом кельтського вождя Бренна.
3.Ко́нсул (лат. consul) — вищий виборний магістрат в Стародавньому Римі. Посада консула була колегіальною, тобто консулів було відразу двоє, обиралися вони на один рік в центуріатних коміціях. Кожний консул мав право вето на рішення свого колеги. Згідно з римською традиційною історією, консули спочатку вибиралися тільки з патриціїв, але в результаті боротьби плебеїв з патриціями з 367 р. до н. е. один з консулів став обиратися з плебеїв (першим з плебейських консулів став Луцій Секстій).
4.Народний трибун — (лат. tribunus plebis) посадовець, згідно з римською традицією з 494 року до н. е. щорічно обиралося з плебеїв на зборах за трибами. Посада народних трибунів була введена для захисту прав плебеїв від свавілля патриціанських магістратів.
Вот, братцы мои, придется нам некоторое время обождать с бесплатностью.
Нельзя сейчас.
Скажем, бесплатно все. А мы никакой меры не знаем. Думаем, ежели бесплатно,
так и при, ребята, всем скопом.
Как однажды на первомайских праздниках поставили карусель на пощади.
Ну, народ повалил, конечно. А тут парень какой-то случился.
Из деревни, видимо.
— Чего, — спрашивает парень, — бесплатно крутит?
— Бесплатно!
Сел этот парень на карусель, на деревянную лошадь, и до тех пор крутился,
покуда не помертвел весь.
Сняли его с карусели, положили на землю — ничего, отдышался, пришел
в себя.
— Чего, — говорит, — крутит еще?
— Крутит…
— Ну, — говорит, — я еще разочек… Бесплатно, все-таки.
Через пять минут снова его сняли с лошади.
Снова положили на землю.
Рвало его, как из ведра.
Так вот, братишки, обождать требуется.