Енеїда” Котляревський головні герої Олімпійські боги: • Зевс (Зевес або Юпітер) — верховний бог, бог блискавки і грому. • Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина. • Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. • Еол — бог вітрів, брат Зевса. • Нептун — бог моря, брат Зевса. • Вулкан — бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери. • Меркурій — бог торгівлі, посланець богів, син Зевса. Земні герої: Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза. Анхіз — цар Трої, батько Енея. Низ та Евріал — троянські воїни. Дідона — цариця Карфагена. Латин — цар Латинської землі. Амата — його дружина. Лавінія (Лавіся) — їх дочка. Турн — цар рутульський. Еванд — цар аркадський. Палант — його син. (Еванд і Палант – союзники Енея у його війни проти Турна) Сівілла — жриця бога сонця Феба.
“Енеїда” Котляревський характеристика героїв • Зевс — верховний бог, бог блискавки і грому. Зевс зображений як деспот, п’яниця з вередливим характером. • Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина. Показана як жінка з дуже поганим характером («зла Юнона, суча дочка»), заздріслива, підступна, любить інтриги. • Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. Показана як жінка з легковажною поведінкою, шльондра, готова на все заради успіху власного сина Енея. Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза. Суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно. «Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий…» В останніх розділах поеми серед троянців Котляревський виділяє два образи – Низа й Евріала. Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб до йому воювати проти ворога, і поплатилися життям. Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну. Дідона — цариця Карфагена, коханка Енея. «Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита, Бідняжка – що була вдова…» На прикладі Дідони показано, як любовна пристрасть веде досить порядну жінку до божевілля й загибелі: «Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад». Латин — цар Латинської землі. Цей персонаж змальований іронічно: надзвичайно скупий, занадто обережний та боягузливий, майже не втручається в реальне управління державними справами, намагається уникнути воєн будь-якою ціною. Амата — його дружина. Дуже пихата жінка, інтриганка, любить війни та конфлікти. Лавінія (Лавіся) — дочка Латина та Амати. Вродлива юна дівчина, у якої багато залицяльників. Турн — цар рутульський, мав багато війська та грошей. Закоханий у Лавінію, дуже гордий та пихатий, впертий та войовничий суперник Енея. Сивілла — жриця бога сонця Феба. Не надто привабливий персонаж з вередливим характером, проте за хабар готова до Енею пробратися до пекла та залагодити його справи.
Енеїда” Котляревський головні герої Олімпійські боги: • Зевс (Зевес або Юпітер) — верховний бог, бог блискавки і грому. • Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина. • Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. • Еол — бог вітрів, брат Зевса. • Нептун — бог моря, брат Зевса. • Вулкан — бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери. • Меркурій — бог торгівлі, посланець богів, син Зевса. Земні герої: Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза. Анхіз — цар Трої, батько Енея. Низ та Евріал — троянські воїни. Дідона — цариця Карфагена. Латин — цар Латинської землі. Амата — його дружина. Лавінія (Лавіся) — їх дочка. Турн — цар рутульський. Еванд — цар аркадський. Палант — його син. (Еванд і Палант – союзники Енея у його війни проти Турна) Сівілла — жриця бога сонця Феба.
“Енеїда” Котляревський характеристика героїв • Зевс — верховний бог, бог блискавки і грому. Зевс зображений як деспот, п’яниця з вередливим характером. • Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина. Показана як жінка з дуже поганим характером («зла Юнона, суча дочка»), заздріслива, підступна, любить інтриги. • Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. Показана як жінка з легковажною поведінкою, шльондра, готова на все заради успіху власного сина Енея. Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза. Суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно. «Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий…» В останніх розділах поеми серед троянців Котляревський виділяє два образи – Низа й Евріала. Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб до йому воювати проти ворога, і поплатилися життям. Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну. Дідона — цариця Карфагена, коханка Енея. «Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита, Бідняжка – що була вдова…» На прикладі Дідони показано, як любовна пристрасть веде досить порядну жінку до божевілля й загибелі: «Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад». Латин — цар Латинської землі. Цей персонаж змальований іронічно: надзвичайно скупий, занадто обережний та боягузливий, майже не втручається в реальне управління державними справами, намагається уникнути воєн будь-якою ціною. Амата — його дружина. Дуже пихата жінка, інтриганка, любить війни та конфлікти. Лавінія (Лавіся) — дочка Латина та Амати. Вродлива юна дівчина, у якої багато залицяльників. Турн — цар рутульський, мав багато війська та грошей. Закоханий у Лавінію, дуже гордий та пихатий, впертий та войовничий суперник Енея. Сивілла — жриця бога сонця Феба. Не надто привабливий персонаж з вередливим характером, проте за хабар готова до Енею пробратися до пекла та залагодити його справи.
Объяснение:
дай лучший ответ