1. Вільгельм Завойовник, англійський король із 1066 року, походив із Норманської династії. В 1066 висадився в Англії і, розбивши при Гастингсі військо англосаксонського короля Гарольда II, став англійським королем. Встановив пряму васальну залежність усіх феодалів від короля. У 1051 році Вільгельм відвідав свого родича, англійського короля Едуарда, і після цього стверджував, що бездітний Едуард під час побачення призначив його своїм наступником, хоча таке призначення без згоди уітенагемота не мало законної сили. В 1066, коли Едуард помер і його місце заступив чоловік сестри Гарольд II, Вільгельм заявив про свої права, посилаючись на родинні зв’язки із Едуардом та його усне призначення. Плани Вільгельма були підтримані папою Александром II. Віль-гельм зібрав військо рицарів та простих воїнів чисельністю 60 000 і 29 вересня 1066 висадився на англійський берег. 14 жовтня 1066 в битві при Гастингсі він розбив військо Гарольда II і оголосив себе королем Англії. Разом із ним на англійську землю подалися сотні норманських феодалів, нещадно грабуючи замки англосаксонців, насаджуючи свої порядки, нещадно гноблячи місцевих селян. Вільгельм жорстоко придушував повстання англосаксів проти насилля норманів. 2.не можу знайти 3. Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві 4. Згодом сторож звітував, що прибули пріор Еймер та храмовник Бріан де Буагільбер, які просили тана дати їм можливість переночувати в його замку. Седрік прийняв неочікуваних гостей. 5. Це розумний та багатий єврей, який дуже дорожить своєю дочкою. Вона – основне його багатство, хоча він цінує і гроші. Він потрапляє у замок Седріка, та один з гостей наказує напасти на нього, коли той покине замок. Таємничий паломник рятує його, за що Іссак допомагає йому опинитися на турнірі. Шкодує не за пораненим лицарем, а за пошкодженими обладунками. У героя є велике багатство, можливість утримувати у фінансовій залежності сильних людей. Та він боїться усе втратити.
эпитеты: «Прекрасный июльский день»; «могучее светило»; «Свежая струя пробежала по моему лицу»; «еще нигде не румянилась заря»; «бледно- серое небо светлело, холодело, синело; звезды то мигали слабым светом, то исчезали; отсырела земля, запотели листья»; « и жидкий, ранний ветерок уже пошел бродить и порхать над землею»; «не успел я отойти двух верст, как уже полились кругом меня ...сперва алые, потом красные, золотые потоки молодого, горячего света... Все зашевелилось, проснулось, запело, зашумело, заговорило. Всюду лучистыми алмазами зарделись крупные капли росы: мне навстречу. чистые и ясные, словно тоже обмытые утренней прохладой принеслись звуки колокола...».
Метафоры: утренняя заря не пылает пожаром: она разливается кротким румянцем; всюду лучистыми алмазами зарделись крупные капли росы.
Олицетворения: солнце...мирно всплывает; вихри-круговороты...гуляют по дорогам; ветерок пошёл бродить и порхать над землею. Сравнения: они так же лазурны, как небо; черноватые и неопределённые, как дым; как бережно несомая свечка; росла, как грозовая туча. Эпитеты: утренняя заря, знойной засухи, лиловый туман, круглых высоких облаков, с нежными белыми краями, голубоватые полосы.
при Гастингсі військо англосаксонського короля Гарольда II, став англійським королем. Встановив пряму васальну залежність усіх феодалів від короля. У 1051 році Вільгельм відвідав свого родича, англійського короля Едуарда, і після цього стверджував, що бездітний Едуард під час побачення призначив його своїм наступником, хоча таке призначення без згоди уітенагемота не мало законної сили. В 1066, коли Едуард помер і його місце заступив чоловік сестри Гарольд II, Вільгельм заявив про свої права, посилаючись на родинні зв’язки із Едуардом та його усне призначення. Плани Вільгельма були підтримані папою Александром II. Віль-гельм зібрав військо рицарів та простих воїнів чисельністю 60 000 і 29 вересня 1066 висадився на англійський берег. 14 жовтня 1066 в битві при Гастингсі він розбив військо Гарольда II і оголосив себе королем Англії. Разом із ним на англійську землю подалися сотні норманських феодалів, нещадно грабуючи замки англосаксонців, насаджуючи свої порядки, нещадно гноблячи місцевих селян. Вільгельм жорстоко придушував повстання англосаксів проти насилля норманів.
2.не можу знайти
3. Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві
4. Згодом сторож звітував, що прибули пріор Еймер та храмовник Бріан де Буагільбер, які просили тана дати їм можливість переночувати в його замку.
Седрік прийняв неочікуваних гостей.
5. Це розумний та багатий єврей, який дуже дорожить своєю дочкою. Вона – основне його багатство, хоча він цінує і гроші. Він потрапляє у замок Седріка, та один з гостей наказує напасти на нього, коли той покине замок. Таємничий паломник рятує його, за що Іссак допомагає йому опинитися на турнірі. Шкодує не за пораненим лицарем, а за пошкодженими обладунками. У героя є велике багатство, можливість утримувати у фінансовій залежності сильних людей. Та він боїться усе втратити.
эпитеты: «Прекрасный июльский день»; «могучее светило»; «Свежая струя пробежала по моему лицу»; «еще нигде не румянилась заря»; «бледно- серое небо светлело, холодело, синело; звезды то мигали слабым светом, то исчезали; отсырела земля, запотели листья»; « и жидкий, ранний ветерок уже пошел бродить и порхать над землею»; «не успел я отойти двух верст, как уже полились кругом меня ...сперва алые, потом красные, золотые потоки молодого, горячего света... Все зашевелилось, проснулось, запело, зашумело, заговорило. Всюду лучистыми алмазами зарделись крупные капли росы: мне навстречу. чистые и ясные, словно тоже обмытые утренней прохладой принеслись звуки колокола...».
Метафоры: утренняя заря не пылает пожаром: она разливается кротким румянцем; всюду лучистыми алмазами зарделись крупные капли росы.
Олицетворения: солнце...мирно всплывает; вихри-круговороты...гуляют по дорогам; ветерок пошёл бродить и порхать над землею. Сравнения: они так же лазурны, как небо; черноватые и неопределённые, как дым; как бережно несомая свечка; росла, как грозовая туча. Эпитеты: утренняя заря, знойной засухи, лиловый туман, круглых высоких облаков, с нежными белыми краями, голубоватые полосы.
Объяснение: Сойдет?