нужен анализ стихотворения "наш сад" ольги берггольц.
ты помнишь ли сиянье петергофа,
дремучие петровские сады
и этот влажный лепет, бред и вздохи
всегда живой, хлопочущей воды?
так много было здесь тепла и света,
что в городе зимою, в пору вьюг,
все мнилось мне: а в петергофе - лето,
алмазный, синий праздничный июль.
молчи,- увы! волшебный сад изрублен,
мертвы источники с живой водой,
и праздник человечества поруган
свирепой чужеземною ордой.
мы пришли к тебе, земная радость,-
тебя не вытоптать, не истребить.
но мы пришли к тебе, стоящей рядом,
тысячеверстною дорогой битв.
пришли - и, символом свершенной мести,
в знак человеческого торжества
воздвигнем вновь, на том же самом месте,
самсона, раздирающего льва.
и вновь из пепла черного, отсюда,
где смерть и прах, восстанет прежний сад.
да будет так! я твердо верю в чудо:
ты дал мне эту веру, ленинград.
Ідея служіння народові і свободи є головною у творі "Прометей". Головний герой не послухався велінню старших і могутніших богів, а зробив як підказувало йому його серце- навчив людей виплавляти залізо, займатися мисливством, будувати хати, а найголовніше він дав їм вогонь-як символ просвічення, виходу з блукання темрявою. І коли Зевс дізнається, що Прометей його знову не послухався присуджує йому жорстоку кару-прикувати його до гори, і хай кожен день його печінку клює орел, або яструб. Звичайно Прометей , як бог не помирає, але це йому приносить біль, який він має щодня терпіти. І кожен день коли прилітає яструб герой ставить до себе питання "Хіба ж я щось погане зробив? За що мене покарано, за те що людей навчив?" Але попри всі вагання, і докори сумління Прометей гордо і сміливо з відвагою знає , що правда на його стороні, що все що він зробив для людей є добрим, його хоробрий і відважний дух не зламати.
Объяснение:
Объяснение: