нужно 1. Яке з наведених речень ускладнене вставним словом? (Розділові знаки пропущено). А. У ліс здається сьогодні завітала осінь. Б. Чому ти клене такий сумний? В. Осінній день здається дуже прозорим. Г. Осене приходь до мене навіть уві сні. 2. У якому реченні неправильно утворено форму звертання? А. Вишнева гілочко, чому так рано ти почервоніла? Б. Не плач, берізонько, ще прийде день чудовий. В. Квіточки осінні, ви такі привабливі та чарівні. Г. Збери, доцик, усі свої малесенькі краплинки. 3. Які з наведених слів ніколи не бувають вставними? А. Звісно, безперечно, зрозуміло, мабуть. Б. По-моему, певно, ймовірно, може. В. Майже, приблизно, неначе, все-таки. Г. Нарешті, наприклад, до речі, отже. 4. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки? А. Усе навкруги стоїть у позолоті: і дуб, і осика, і в'яз. Б. Червоногарячі кетяги калини ваблять до себе: і дітей, і дорослих. В. Біля лісового озера зупинився лось, і обережно ступив до води. Г. Чорно-червоні ягоди глоду дивувалися: «Невже, осінь так швидко залишила ліс?» 5. Виділіть рядок, у якому в усіх словах ставиться апостроф. А. Між. ярусний, св...ятковий, Мурав..йов, з..йомка. Б. Духмяний, тьм..яний, сурм..яний, об..ємний. В. Двох, ядерний, діт, ясла, адютант, арф..яр. Г. Медв..яний, моркв..яний, міжгір..я, матір..ю. 6. У якому рядку в усіх словах відбувається спрощення в групі приголосних? А. Виїз..ний, совісний, персоня, тиж..невий. Б. Щасливий, жаліс..ливий, хвас..ливий, хворос..няк. В. Звісно, нес..ливий, шіс..надцять, обласний, г.Сер..цевий, форпос..ний, гіган..ський, хвас..нути. 1. Виділіть рядок, у якому всі слова мають префікс 3-. А. „шити, робити, цідити, міцнити. Б. тиха, формувати, хибити, ..кувати. В. „кісний, ..тулити, сохнутися, писати. Г. „будувати, розуміти, „давати, ..ходити. 8. Виділіть рядок, у якому всі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення - at - я). А. Ліс, майдан, Нія, Киів. Б. Степ, мороз, вітер, банан. В. Щавель, Дон, жир, лікар. Г. Майданчик, день, Ірпінь, стрибок.
Все человечество любить намного проще, чем одного конкретного человека.
Любить человека - это значит принимать его таким, как он есть, со всеми его недостатками и достоинствами и не пытаться его переделать, не требуя от него ничего взамен. Как сказал в свое время Ф. М. Достоевский: «Любить – значит видеть человека таким, каким его создал Бог». Уметь любить - это дар и большой труд. Это чувство делает нас чище и добрее, терпимее и мудрее. Не даром говорят, что два любящих человека - это как две половинки одного целого. Это большое счастье встретить свою половинку...
Пройдя между двумя высоченными соснами, я оказался на берегу озера, которое раскинулось передо мной полотном, блещущим яркими красками. В нем как в чистейшем зеркале отражались живописные берега и солнце, бывшее в зените, бросало веселые блики на стоящие по берегам деревья. Гладь воды принимала цвета, которые услужливо преподносило ей все вокруг: здесь была и насыщенная зелень прибрежных трав, и охристо-красные тона стволов сосен, и желтое золото кувшинок, в нем отражалась листва всех мыслимых и немыслимых цветов, белизна проплывающих облаков, но над всем этим преобладала небесная лазурь того неповторимого оттенка, который бывает над только над лесом. Все это радужное буйство красок делало лесное озеро достойным кисти художника.