Чи до всіх людей можна ставитися гуманно? На перший погляд відповідь має бути ствердною, адже ніби всі люди здатні до співчуття. В ідеалі — так, але життя іноді вносить свої корективи..Таке важливе питання порушує у своїй новелі "Гер переможений" Л. Пономаренко.
У новелі визначається делікатна проблема. Головна героїня згадує про дитячі роки, які пройшли у невеликому містечкові. Там були полонені німці, які після закінчення Великої Вітчизняної війни будували житловий квартал. Полонені працювали сумлінно, "з любов’ю і розпачем". З любов’ю — тому що не вміли працювати погано, а розпач виникав через їхнє становище.
Привертає увагу образ тяжко хворого полоненого на ім’я Фрідріх. Навесні він скопав маленьку грядочку і посіяв нагідки. Фрідріх дуже любив своїх доньок, фото яких завжди було з ним. Він боявся, розуміючи, що може їх ніколи не побачити.
А діти, серед яких була і героїня новели, ненавидячи німців як ворогів, "розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці".
З часом жителі містечка вже не сердилися на німців. Вдови їх жаліли, іноді приносили їм їжу та одяг, роздивлялися фото їхніх дружин та дітей. Німці були щиро вдячні за увагу та турботу.
Як не дивно, у людей, які пережили війну, зникла ненависть до колишніх ворогів. Виявляється, навіть горе не знищує доброти душі. А співчуття залишається навіть у тих, хто зазнав страждання.
Фінал новели трагічний. Фрідріх повісився. Його поховали, просто укинувши в яму, навіть не насипавши горба. Воно й зрозуміло: він ворог, хоча й полонений.
Характеристика головних героїв "Чарлі і шоколадна фабрика", Роальд Дал: Характеристика Август Глуп: жадний і ненажерливий хлопчик; батьки заохочують хлопця; «Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопала, правда?».
Характеристика Верука Солт: розбалувана дівчинка із сім’ї власників фабрики по переробці горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались; багаті батьки готові задовольните всі забаганки; Батько сказав, що доня мусить мати «Золотий квиток», купували їх тисячами, сотнями тисяч, його робітниці здирали обгортки з батончиків. «Вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами і страшно лементувала».
Характеристика Віолетта Борігард: дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд — жує одну жуйку протягом трьох місяців; батьки схвалюють все, що робить їхня дочка; Мама постійно казала, що панночкам так не личить. «Подобається чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до пальця того, хто заходив в ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалась моя стара жуйка».
Характеристика Майк Тіві: хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор, любитель гангстерських бойовиків; батьки не займаються сином; «Сидів перед величезним телевізором і не зводив очей з екрана, дивився фільм, у якому зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу»; «Був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами». «Бандитські серіали найкращі. Вони такі класні ці бандюги».
Чи до всіх людей можна ставитися гуманно? На перший погляд відповідь має бути ствердною, адже ніби всі люди здатні до співчуття. В ідеалі — так, але життя іноді вносить свої корективи..Таке важливе питання порушує у своїй новелі "Гер переможений" Л. Пономаренко.
У новелі визначається делікатна проблема. Головна героїня згадує про дитячі роки, які пройшли у невеликому містечкові. Там були полонені німці, які після закінчення Великої Вітчизняної війни будували житловий квартал. Полонені працювали сумлінно, "з любов’ю і розпачем". З любов’ю — тому що не вміли працювати погано, а розпач виникав через їхнє становище.
Привертає увагу образ тяжко хворого полоненого на ім’я Фрідріх. Навесні він скопав маленьку грядочку і посіяв нагідки. Фрідріх дуже любив своїх доньок, фото яких завжди було з ним. Він боявся, розуміючи, що може їх ніколи не побачити.
А діти, серед яких була і героїня новели, ненавидячи німців як ворогів, "розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці".
З часом жителі містечка вже не сердилися на німців. Вдови їх жаліли, іноді приносили їм їжу та одяг, роздивлялися фото їхніх дружин та дітей. Німці були щиро вдячні за увагу та турботу.
Як не дивно, у людей, які пережили війну, зникла ненависть до колишніх ворогів. Виявляється, навіть горе не знищує доброти душі. А співчуття залишається навіть у тих, хто зазнав страждання.
Фінал новели трагічний. Фрідріх повісився. Його поховали, просто укинувши в яму, навіть не насипавши горба. Воно й зрозуміло: він ворог, хоча й полонений.
Характеристика Август Глуп: жадний і ненажерливий хлопчик; батьки заохочують хлопця;
«Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопала, правда?».
Характеристика Верука Солт: розбалувана дівчинка із сім’ї власників фабрики по переробці горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались; багаті батьки готові задовольните всі забаганки;
Батько сказав, що доня мусить мати «Золотий квиток», купували їх тисячами, сотнями тисяч, його робітниці здирали обгортки з батончиків.
«Вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами і страшно лементувала».
Характеристика Віолетта Борігард: дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд — жує одну жуйку протягом трьох місяців; батьки схвалюють все, що робить їхня дочка;
Мама постійно казала, що панночкам так не личить. «Подобається чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до пальця того, хто заходив в ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалась моя стара жуйка».
Характеристика Майк Тіві: хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор, любитель гангстерських бойовиків; батьки не займаються сином;
«Сидів перед величезним телевізором і не зводив очей з екрана, дивився фільм, у якому зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу»;
«Був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами». «Бандитські серіали найкращі. Вони такі класні ці бандюги».