Герой - физически слабый, ни чем не примечательный мальчик 9-10 лет.
Едва узнав про награду за собраные ягоды, он, тут же, представляет, как будет давать ребятам откучвать по чуть-чуть от пряника, тем самым, хоть на время, но заняв положения лидера в их коллективе, того положения к которому он так стремиться, но иначе, как подкупом, добиться не может.
Эпизод с ягодами показывает героя, как инфантильную, не к самостаятельному выбору моральных ценностей и нравственных ориентиров личность. Что бы удержаться в коллективе герой раздает ягоды, иначе его назовут "жадиной" чего, его и без того постоянно ущемляемое самолюбие, не переживет.
Второй ра, герой подтверждает свою инфантильность, когда идя на повду у Сашки, обманывает бабушку и набирает травы к корзинку.
И в довершение всего, принемая пряник от бабушки(не смотря на свой проступок), герой показывает, что он, не смело принять наказание за содеянное.
Славко трохи засумув, почав згадувати як він ходив на тренування й приймав участь у змаганнях. Йому це дуже подобалось,але через декілька невдач і травм йому довелось все покинути.
Він слухав свої улюблені пісні в навушниках. Раптом його покликала мама й наказала відкрити вхідні двері.
Відчиняючи двері:
— Лілі?
— Привіт,Славко
— Привіт,тебе я не очікував побачити
— То може дозволиш мені зайти? —засміялась Лілі
— Ой..звісно —відповів хлопчак і зачинив за подругою двері
Зайшовши до його кімнати дівчина помітила навушники,що неохайно лежали на дивані
— Славку,— вказуючи на навушники спитала Лілі— яку музику слухаєш?
— Та так,lil peep,nirvana,linkin park
— Доволі незвичні смаки )
— Так,знаю )
—прослухавши декілька пісень дівчина запитала— Ці композиції не викликають радісних емоцій,чому ти сумуєш?
— Ще кілька тижнів тому я захопився ціми виконавцями й запитав маму "чи можу я піти на курси з гри на гітарі?", вона відповіла, що ні.
— Ти дійсно кажеш, що поганий настрій в тебе через це??!
— Так, мені здається, що це може стати справою мого життя
— Я бачу,що тобі не завадило б не довго прогулятися)
— Не бажаю зараз ще й гуляти йти—тихо відповів Славко
— Тоді розкажи щось цікавого з твоїх захоплень за ці 2 тижні...
—Хах, від нудьги я заради сміху почав писати тексти пісень —вже набагато жвавіше відказав хлопець—мне здається,що вийшло досить не погано
— Можеш продемонструвати щось з свого репертуару? — жартує Лілі
*Славко показав текст одної з пісень*
— Є деякі "але",проте доволі не погано як для новачка, мені навіть сподобалось!
Славку було приємно чути ці слова,адже Лілі була йому майже ріднею.
—Слухй!—багатообіцяюче крикнула дівчина—в мене прекрасна ідея,давай все ж таки ти згодися прогулятись, а я зніму тобі перший кліп чи щось таке, можливо захочеш написати ще й музику до пісні та викладеш у соц.мережі,запевняю ,що комусь сподобається!
— Не погана ідея. Добре,я згоден—трохи запинається,щоб обдумати Славко—але , зможеш до підібрати ноти до мелодії?)
Герой - физически слабый, ни чем не примечательный мальчик 9-10 лет.
Едва узнав про награду за собраные ягоды, он, тут же, представляет, как будет давать ребятам откучвать по чуть-чуть от пряника, тем самым, хоть на время, но заняв положения лидера в их коллективе, того положения к которому он так стремиться, но иначе, как подкупом, добиться не может.
Эпизод с ягодами показывает героя, как инфантильную, не к самостаятельному выбору моральных ценностей и нравственных ориентиров личность. Что бы удержаться в коллективе герой раздает ягоды, иначе его назовут "жадиной" чего, его и без того постоянно ущемляемое самолюбие, не переживет.
Второй ра, герой подтверждает свою инфантильность, когда идя на повду у Сашки, обманывает бабушку и набирает травы к корзинку.
И в довершение всего, принемая пряник от бабушки(не смотря на свой проступок), герой показывает, что он, не смело принять наказание за содеянное.
Объяснение:
ОбъясВечір. За вікном сідає сонце.
Славко трохи засумув, почав згадувати як він ходив на тренування й приймав участь у змаганнях. Йому це дуже подобалось,але через декілька невдач і травм йому довелось все покинути.
Він слухав свої улюблені пісні в навушниках. Раптом його покликала мама й наказала відкрити вхідні двері.
Відчиняючи двері:
— Лілі?
— Привіт,Славко
— Привіт,тебе я не очікував побачити
— То може дозволиш мені зайти? —засміялась Лілі
— Ой..звісно —відповів хлопчак і зачинив за подругою двері
Зайшовши до його кімнати дівчина помітила навушники,що неохайно лежали на дивані
— Славку,— вказуючи на навушники спитала Лілі— яку музику слухаєш?
— Та так,lil peep,nirvana,linkin park
— Доволі незвичні смаки )
— Так,знаю )
—прослухавши декілька пісень дівчина запитала— Ці композиції не викликають радісних емоцій,чому ти сумуєш?
— Ще кілька тижнів тому я захопився ціми виконавцями й запитав маму "чи можу я піти на курси з гри на гітарі?", вона відповіла, що ні.
— Ти дійсно кажеш, що поганий настрій в тебе через це??!
— Так, мені здається, що це може стати справою мого життя
— Я бачу,що тобі не завадило б не довго прогулятися)
— Не бажаю зараз ще й гуляти йти—тихо відповів Славко
— Тоді розкажи щось цікавого з твоїх захоплень за ці 2 тижні...
—Хах, від нудьги я заради сміху почав писати тексти пісень —вже набагато жвавіше відказав хлопець—мне здається,що вийшло досить не погано
— Можеш продемонструвати щось з свого репертуару? — жартує Лілі
*Славко показав текст одної з пісень*
— Є деякі "але",проте доволі не погано як для новачка, мені навіть сподобалось!
Славку було приємно чути ці слова,адже Лілі була йому майже ріднею.
—Слухй!—багатообіцяюче крикнула дівчина—в мене прекрасна ідея,давай все ж таки ти згодися прогулятись, а я зніму тобі перший кліп чи щось таке, можливо захочеш написати ще й музику до пісні та викладеш у соц.мережі,запевняю ,що комусь сподобається!
— Не погана ідея. Добре,я згоден—трохи запинається,щоб обдумати Славко—але , зможеш до підібрати ноти до мелодії?)
— Звісно,я спробую!нение: