Нужно сравнительную характеристику остапа и андрия,но слова должны быть из текста. кто может, хотя бы с первым.
1. отношения к традициям
2. нравственность
3. взгляд на мир
4. интерес к «чужому» (иностранному)
5. эпоха
6. отношения в семье
7. место обучения
8. учеба
9. отношения к наказанию
10. мечтает

1. Настрій: веселий, бадьорий.
2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.
Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за до поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.
4. Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.

Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:

6. Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).

7. Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).

10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).

К новой, начавшейся после 1861 года жизни Тургенев мог относиться с симпатией, интересом, но она уже не захватывала так всецело его сердца, как дореформенная Русь. Он не понимал многого и не мог понять многого. Его художественное творчество постоянно обращалось туда, к старым дворянским гнездам, к аллеям густолиственных кленов, где полная красоты и печали стояла "она", вся сотканная из лунных лучей, из чистых влечений детского искреннего сердца... Лиза или Вера. Действие всех его романов, за исключением "Дыма" и "Нови", происходит в эпоху крепостного права, к ней же относятся, почти без исключения, все его рассказы. Верный преданиям юности, он любит прежде всего идеалистов сороковых годов с их благородными порывами, с их надломленной волей. Только их, в сущности, он и изображает. Он придал Базарову рудинские черты, он сделал из Нежданова лишнего, хотя и благородного человека.