Автор эту повесть посвятил памяти своей матери и здесь он пишет о том, как ему с мамой жилось на Урале, куда их эвакуировали из Москвы во время ВОВ. Отец был на фронте и они не только не виделись два с половиной года, а вообще не имели о нем вестей. Однако однажды пришло письмо, в котором сообщалось, что отец пропал безвести, но маме сын (ему тогда было 11 лет) его не показал и вместе с другом Олегом написал другое письмо, будто отец попал в партизанский отряд, откуда письма не могут дойти до адресата. Затем пришло письмо от сослуживца отца с известием, что отец погиб, сын и этого письма не показал маме. Но кончается повесть тем, что в конце-концов пришло письмо от самого отца с подробным рассказом о его жизни на фронте. Оказывается, он был ранен, попал в плен, бежал, лежал в госпитале, а потом снова вернулся на фронт.
Вони зустрілися випадково. Квітучий травень добігав кінця, і все навколо буяло весняним цвітінням. Він- молодий, досить талановитий, але ще мало кому знайомий художник. Богдан, що своїми сміливими міркуваннями чомусь не припав до душі організаторам виставки; і вона- ще зовсім юна першокурсниця місцевого педагогічного коледжу Олеся... Зустрілися на алеї в парку. Їхні погляди зустрілися, але обоє були чомусь дуже заклопотані й надто серйозні. Так і розминулися в той день. Але дорогою додому(кожен до себе) відчули, що їхня зустріч не остання. Богданові не давали спокою бездонні голубі очі незнайомики. Олеся ж довго міркувала, чому хлопець такий невеселий... Наступного дня вони знову зустрілися на тому ж місці, а далі ще, і ще... Знайомство, зустріч, щира дружба і велике кохання. Богдан завдячує долі, що зустрів свою єдину. Отак проста зустіч може перевернути все навколо.
Їхні погляди зустрілися, але обоє були чомусь дуже заклопотані й надто серйозні. Так і розминулися в той день. Але дорогою додому(кожен до себе) відчули, що їхня зустріч не остання. Богданові не давали спокою бездонні голубі очі незнайомики. Олеся ж довго міркувала, чому хлопець такий невеселий...
Наступного дня вони знову зустрілися на тому ж місці, а далі ще, і ще... Знайомство, зустріч, щира дружба і велике кохання. Богдан завдячує долі, що зустрів свою єдину. Отак проста зустіч може перевернути все навколо.